This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 | медіюм лорда Зерова <g/> » і вдавшися до « <g/> латиниці <g/> » <g/> , | ми | б сказали <g/> , що провідною засадою |
doc#59 | про те <g/> , що « <g/> з надри зеленяви гуде дзвін <g/> » — | ми | насторожуємося <g/> , ми чекаємо — і справді <g/> , в |
doc#52 | дисидентів-в'язнів різних націй ( <g/> хоч чи всіх <g/> , | ми | не знаємо <g/> ) через бар'єри національних |
doc#28 | причинової зумовлености його переживань <g/> , але | ми | відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного |
doc#16 | ( <g/> а часто навіть і просто фальсифікувати <g/> , як | ми | вже бачили <g/> ) <g/> . Не свою теорію і практику він |
doc#26 | не була вповні літературною критикою <g/> , як | ми | розуміємо її тепер <g/> , як її розуміли вже в |
doc#52 | » взагалі <g/> , не виключаючи й росіян <g/> . </p><p> Від того часу | ми | посунулися ще далі <g/> . Нема вже й мудрого німця <g/> , |
doc#20 | , але це було для нього проблемою число два <g/> . </p><p> Тоді | ми | не усвідомлювали ваги першої <g/> , зовсім дрібної |
doc#74 | непубліковані обіжники <g/> . Так з однієї статті | ми | довідуємося <g/> , що в Артемівській окрузі |
doc#21 | означало в тогочасних обставинах <g/> , що | ми | взагалі нічого не видаємо — для письменницької |
doc#92 | я був у Кембріджі і разом з Віктором Вайнтравбом | ми | йшли гарвардським парком <g/> . Біля виходу ми |
doc#81 | був не один <g/> , надто з західніх літератур <g/> , яких | ми | взагалі <g/> , можна сказати <g/> , не вивчали зовсім у |
doc#87 | замкнулося <g/> . Ми почали від слимаковости — і | ми | закінчили слимаковістю <g/> . Світ замикається у |
doc#4 | , коли говорити про її другу частину <g/> , як | ми | умовилися <g/> , маємо тільки записи епізодів <g/> , |
doc#13 | татар на село <g/> . Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , | ми | зустрінемося з нею тільки в натовпі виведених з |
doc#10 | 21 <g/> , 404 <g/> ) <g/> . З цієї настанови виходячи <g/> , Курило <g/> , як | ми | бачили <g/> , зуміла провести центром Поділля дуже |
doc#84 | теж з Каїновою печаттю провінційщини <g/> . Тому | ми | крутимося в колі старих і застарілих проблем — |
doc#40 | . Колись люди писали гусячими перами <g/> ; тепер | ми | пишемо сталевими знаряддями <g/> , які <g/> , якщо точно |
doc#63 | його <g/> . </p><p> Ми назвали імена Косача і Маланюка <g/> . Бо | ми | вступили в коло поетів-романтиків <g/> . До Юрія |