Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Може <g/> , ми навіть знали <g/> , потай від самих себе <g/> , який коефіцієнт порядности характеризував даного співчлена громади homo sapiens <g/> .
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/> …
doc#99 ; кількість стецьків помножилася <g/> , сьогодні вони проголошують незалежність <g/> , завтра дають їй гарбуза <g/> , ми моторизувалися <g/> , хоч і Біг дасть бензину <g/> , Уляна-Катерина стають окрай траси <g/> , а екзистенціяльна
doc#99 Уляна-Катерина стають окрай траси <g/> , а екзистенціяльна проблема височить перед нами все нагальніше <g/> , і ми далі проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися ні до раю <g/> , якого ми
doc#99 ми далі проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися ні до раю <g/> , якого ми наче й не хочемо <g/> , ні до порядного пекла <g/> , — « <g/> а до того
doc#99 Ми породжуємо — значить <g/> , ми велика нація <g/> . </p>
doc#99 цього вона не вміє <g/> . </p><p> Непомітно « <g/> Автостоп <g/> » переслизає з я і він на ми <g/> . Але чи все це зветься політикою <g/> ? При чому тут політика <g/> , — перепитають
doc#99 Так кінчається частина І. Частина ми <g/> .
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 А що ми можемо показати « <g/> візитною карткою <g/> » тому світові <g/> , зокрема в літературі <g/> ?
doc#100 . Ніхто не цікавиться літературою чи мистецтвом маловідомих народів <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Цю розмову ми починали з враження про нинішню Україну <g/> , трохи сюди повернемося знову <g/> . Ви були в
doc#101 Ю. Шевельов поки що не належить <g/> , та ми знайшли інший спосіб зустрітися з ним на сторінках « <g/> Буковинського журналу <g/> » <g/> , запросивши до інтерв'ю. Дістати згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення проблем української культури <g/> , пізнання її різних природних куточків були головним мотивом подорожі Ю. Шевельова <g/> , який і в таких поважних літах залишається дотепним <g/> , іронічним і водночас доброзичливим співрозмовником <g/> , допитливим і невтомним мандрівником <g/> , уважним до найменших деталей відвідувачем архітектурних пам'яток <g/> .
doc#101 цьому нема ніякого злочину <g/> . </p><p> А. Т. <g/> : Чи не здається Вам <g/> , що сьогодні ми є свідками творення нового міфу <g/> . Міфу про те <g/> , що українці — найталановитіша нація
doc#101 А поняття з доби романтизму ніби трошки несвоєчасні <g/> , тому що ми ніби вже техніцизовані і так далі <g/> .
doc#101 Так що такі речі існують <g/> , але поки що ми не спроможні тверезо оцінити їх усі і точно назвати <g/> , бо на кожне позитивне твердження завжди можна навести кілька протилежних прикладів <g/> , протилежних течій <g/> , протилежних явищ <g/> .
doc#101 Вона <g/> , може <g/> , минулася тепер в сумніших обставинах <g/> , ніж ми думали <g/> , але в суті речі воно <g/> , це розчарування <g/> , мусіло прийти раніше чи пізніше <g/> .
doc#101 Якби не було тіней <g/> , то ми не сприймали б і світла <g/> . </p>
doc#102 І для чого — це було 40 років тому <g/> , що від цього зміниться <g/> , якщо ми почнемо тепер закидати один одному якісь <g/> …
doc#102 Правда <g/> , було й друге <g/> , яке ми теж з'їли <g/> . </p>