Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 комісії — ні <g/> . Я сиджу за морями-океанами <g/> , і мене це досить мало обходить <g/> , треба сказати <g/> . </p><p> Це була
doc#103 моїм життєписом <g/> , а й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене формував <g/> . У житті я вибрав кар'єру вчителя <g/> , але
doc#103 були мої учні <g/> . Я виховував їх <g/> , вони виховували мене <g/> . Рука була авторова <g/> , але водили нею учні — Гриць
doc#103 кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні
doc#103 — так краще для тебе самого <g/> . Навіть на те <g/> , що про мене писали в пресі й що не відповідало дійсності <g/> , я
doc#103 в Лос-Анджелесі <g/> , написали <g/> , що я — антисеміт <g/> . А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої
doc#103 . А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої спогади <g/> … </p><p> — Але ж та прихована й відкрита «
doc#103 , мушу сказати <g/> , слабеньких <g/> , думаю <g/> , ніхто <g/> , крім мене <g/> , й не мав <g/> . </p><p> Десь у роках 60-х Олесь Гончар
doc#103 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> . Пили чай у родинному колі <g/> , мирно
doc#103 ще одна зустріч віч-на-віч <g/> . Гончар почав на мене нападати — ідеологічно <g/> , згадувати якісь факти
doc#103 . Можливо <g/> , такий лист і справді був <g/> , але до мене він ніколи не потрапляв <g/> . </p><p> Що ж до різних нагород
doc#103 університету <g/> , довідавшись <g/> , що в мене така славістична бібліотека <g/> , дозволила
doc#103 приїхали до Америки <g/> , а тут хтось їх направив до мене <g/> . Я ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці
doc#103 сказати « <g/> до побачення <g/> » всім тим <g/> , з ким звела мене доля й недоля <g/> , з ким працював <g/> , страждав і вірив <g/> … </p>