Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 Він сам <g/> , один <g/> , без допомоги будь-кого має врятувати людство <g/> .
doc#40 Його можна уявити собі так <g/> : </p><p> Путь </p><p> Битий шлях* <g/> ) </p><p> Шлях </p><p> Тропа </p><p> Стежка </p><p> Межничок** <g/> ) </p><p> З усіх слів нашого гнізда найзагальніше значення має слово шлях <g/> ; ним можна позначити кінець-кінцем усяку смугу простору <g/> , призначену для пересування людей <g/> , возів тощо <g/> .
doc#40 Тут зовсім ясно <g/> , що йдеться про три труби <g/> ; одначе народна пісня має такий нахил до парних ампліфікацій <g/> , що <g/> , не знаходячи синоніма до слова три <g/> , ( <g/> бо числівники нормально не мають синонімів <g/> ) <g/> , використовує в ролі синоніма числівник два <g/> . </p>
doc#89 Рішучу перевагу рецензент « <g/> Таймсу <g/> » віддає іншому критикові — Емпсонові <g/> , який « <g/> має два обдаровання <g/> , що їх бракує Ґріґсонові <g/> , — тонке вухо на синтаксу й інтерес до людської натури <g/> » <g/> .
doc#47 <p> разків світ не має в собі людей <g/> .
doc#94 На Сході він не письменник <g/> , якщо його не вбгали в стійло Спілки письменників <g/> , цього витвору Сталінового генія <g/> , де він не має права на іншу думку <g/> , на усмішку <g/> , на глузування з системи й офіційної ідеології <g/> , навіть на псевдонім <g/> .
doc#47 Поза тим пізня редакція має тільки додатки <g/> , а саме <g/> : катрени « <g/> Куди іти <g/> » в главі II <g/> , « <g/> Там взбіччя <g/> » в главі IV і « <g/> На гніт <g/> , на утиск <g/> » у главі V. Що важливіше <g/> , в першій редакції не було глав IX <g/> , X і XI <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у словах робітник <g/> , текстильник <g/> , попередник <g/> , будівник ми легко відрізняємо групу звуків -ник <g/> , що має тут значення людини <g/> , яка щось робить <g/> , над чимсь працює <g/> .
doc#40 Його історичні причини і умови теж тепер не існують <g/> , але це чергування більш-менш пов'язане в системі сучасної мови з певними морфологічними категоріями <g/> , і тому воно має активніший характер <g/> .
doc#40 <p> Ці типи порядку слів далеко не вичерпують можливостей <g/> , що має сучасна українська літературна мова <g/> .
doc#40 <p> Сполучник а то має додатковий відтінок протиставлености чи посилення <g/> .
doc#40 ) — має льокальне західноукраїнське поширення <g/> , а літературна мова має тут знахідний <g/> , що дорівнює називному <g/> : благословили трупи <g/> . </p>
doc#85 Мистецтво має іманентну лінію свого розвитку <g/> , мистецтво не відбиває пасивно ані економіки <g/> , ані політики <g/> , але лінія його розвитку перехрещується ( <g/> кожного разу по-різному <g/> , по-своєму <g/> , своєрідно <g/> ) з цими лініями <g/> .
doc#10 Недурно її головна праця ( <g/> 17 <g/> ) має епіграф з Вандрієса — “ <g/> Мова складається не з ізольованих фонем <g/> , а з ситеми фонем <g/> ” <g/> .
doc#40 <p> Умовний спосіб не має часів <g/> , як і наказовий <g/> .
doc#65 Українська мова має серед інших два голосні <g/> , і та и. Подібно два голосні такого типу має російська мова <g/> , позначувані на письмі и та ы <g/> , як і польська <g/> , що позначає їх і та у. ( <g/> Абстрагуємося тут від особливостей артикуляції звуків українського и <g/> , польського у і російського ы <g/> , які в даному контексті не грають істотної ролі <g/> ) <g/> . </p>
doc#14 <p> Перемога була б остаточною <g/> , якби поет часом не зривався в катеринковий ритм і апокаліптичні теми — « <g/> У час <g/> , що не має імення й над нами грозою завис <g/> » — « <g/> Ані вістки від вас ми не маєм <g/> » <g/> … </p>
doc#27 Нація <g/> , що має « <g/> то сліпих <g/> , то п'яних і нетямних вождів <g/> » ( <g/> до Карачевської-Вовківни <g/> , 1892 <g/> ) <g/> .
doc#40 Звичніший прикметник грізнохмарний був би абстрактніший <g/> , ніби не такий наочний <g/> ; прикметник грізнохмарий ніби має в собі елементи персоніфікації <g/> . </p>
doc#15 Але в даному випадку <g/> , думається <g/> , цей хронологічний розрив має свої особливі і не позбавлені інтересу причини <g/> . </p>