Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Тут вплив цей здійснюється через правопис <g/> , який <g/> , як відомо <g/> , має компромісовий східно- західноукраїнський характер ( <g/> говоримо про правопис 1927—1928 років <g/> ) <g/> .
doc#9 Сучасники щораз виразніше помічають <g/> , що літературна мова <g/> , як вони її зустрічають у галицьких журналах і газетах <g/> , має чимало для них незвичного <g/> . </p>
doc#40 Свобода народів — ніби констатує наявний стан <g/> ; свобода народам — звучить як гасло <g/> , має характер конструкції з оминеним дієсловом <g/> , еліпса ( <g/> § 31 <g/> ) <g/> , тут відчувається дієслівна енергія <g/> .
doc#40 Кожна пара членів речення <g/> , зв'язаних між собою значенням і граматично <g/> , має відповідно до ходу групування понять і уявлень одне слово пояснюване і одне пояснювальне <g/> .
doc#36 Те <g/> , що ми вище назвали перед-експресіонізмом Ґ е <g/> , має досить точний відповідник у Шевченковій поезії <g/> : енергійний мазок <g/> , спрощення <g/> , напрямленість <g/> , вихоплювання окремих частин цілого і яскрава їх подача <g/> ; маємо те саме розуміння художнього твору — не як точної копії реальних речей <g/> , а як узагальнення певних понять — і те саме розуміння завдань мистецтва взагалі <g/> : воно для них обох не імітація природи <g/> , а спосіб заражати людей почуттям й ідеями <g/> .
doc#59 <p> Так що ж <g/> , має рацію Вадим Васильович <g/> , кажучи <g/> : « <g/> Ірин — це назагал мірнота <g/> .
doc#13 <p> У байронічній поемі <g/> , за Жирмунським <g/> , має бути вставлена пісня <g/> .
doc#71 Жодної пам'ятки <g/> , що її можна б потрактувати як складену говірною мовою <g/> , не існує <g/> ; усе <g/> , що збереглося <g/> , має старослов'янську основу <g/> .
doc#30 А є на світі — не закон <g/> , але тенденція до усування кращих5. </p><p> Єрусалим <g/> , звісно <g/> , має своє власне обличчя <g/> .
doc#68 Концепція України <g/> , як уже згадувано <g/> , має деякі спільні риси з Маланюковою ( <g/> не знаємо <g/> , випадкові збіги чи наслідування <g/> ) <g/> .
doc#9 З особливостей у синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб я сам поклав сі перли <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#81 Я був певний <g/> , що <g/> , коли організація існує <g/> , значить <g/> , має дозвіл <g/> .
doc#33 <p> Той <g/> , хто бачить у книжці Підмогильного тільки історію кар'єри <g/> , має підстави закидати авторові її всі сім смертних гріхів <g/> .
doc#72 <p> Нарис <g/> , що пропонується увазі читачеві у цій книжці <g/> , має свою коротку історію <g/> .
doc#84 нашої еміграції в тому <g/> , що вона має в собі певну кількість Дон Кіхотів <g/> , має гнітючу масу Санчо Пане і майже не має людей розуму <g/> . Що вона не розуміє
doc#82 Знайомство українського читача України з Юрієм Шерехом — це частинка його знайомства з тим малим ми2. Тому <g/> , якщо потрібний українському українотеренному читачеві впровід до писань Юрія Шереха <g/> , усвідомлення факту відмінности двох малих ми і усвідомлення того <g/> , в чому ця відмінність насамперед лежить <g/> , має більше значення <g/> , ніж біографія критика <g/> ; справді важить пізнання того <g/> , чим автор зобов'язаний своєму новому <g/> , західньому <g/> , « <g/> космополітичному <g/> » ( <g/> але зовсім не безрідному <g/> !
doc#40 З погляду суто наукового не можна говорити <g/> , що в мові щонебудь є правильне або неправильне <g/> , — бо все <g/> , що є в мові <g/> , має при </p><p> чини своєї появи <g/> , отже <g/> , по-своєму обґрунтоване <g/> .
doc#72 Про те саме говорила О. Курило 1925 року <g/> : “ <g/> Українська народня думка <g/> , як вона виражена в мові <g/> , має в собі багато матеріалу до абстрагування <g/> , і це б для літературної мови слід використати <g/> ; вона має в собі багато фразеологічних зворотів <g/> , що їх можна й у науковій мові прикласти замість кувати нові й штучні <g/> ” ( <g/> Курило 1942 <g/> , 9 <g/> ) <g/> .
doc#77 Шпачук — комунізує і <g/> , можливо <g/> , має зв'язки з совєтським закордоном <g/> .
doc#72 <p> Автор добре усвідомлює <g/> , що як і кожна перша спроба <g/> , цей нарис <g/> , напевне <g/> , має не одну помилку <g/> .