Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 <p> Чи треба сказати на кінець цього вступу <g/> , що назва безґрунтян має вже і свій переклад на офіційну світову мову і звучить там смішним словом « <g/> діпі <g/> » <g/> ?
doc#23 Але уважний погляд викриває <g/> , що в поезіях Петренка мало не кожний рядок має непомітні <g/> , не випнуті <g/> , але все ж важливі загальним ефектом свого діяння звукові повтори <g/> , напр <g/> .
doc#24 Перше <g/> , ніж говорити про символічне значення виведеної в творі Жінки <g/> , подивімось <g/> , чи не дано в творі безпосереднього образу України — і який характер цей образ має <g/> . </p>
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#26 У листі з 19 лютого 1841 р. він пише про нього як про « <g/> рідню <g/> » <g/> , єдину <g/> , що її має сирота <g/> : « <g/> Тільки й рідні <g/> , що Ви 'дні <g/> …
doc#27 Куліш певний <g/> , що він має місію <g/> , що це місія — здвигнути свою націю і що він цю місію може виконати попри всі <g/> , здавалося б <g/> , нездоланні перешкоди <g/> . </p>
doc#28 <p> Розкриймо наперед нашу тезу й скажімо <g/> : поезія Михайла Драй-Хмари – це типова поезія символіста – і при тому видатного символіста <g/> , що має право на своє окреме місце поруч інших помітних представників нашого символізму <g/> .
doc#29 <p> Усе <g/> , що тут пишу <g/> , — спогад плюс деякі спроби взагальнювати <g/> , але тут устромлю спогад вужчий <g/> , про дещо зі своєї родини <g/> , що має лише побічний зв'язок з театром <g/> , з « <g/> Березолем <g/> » <g/> .
doc#30 А є на світі — не закон <g/> , але тенденція до усування кращих5. </p><p> Єрусалим <g/> , звісно <g/> , має своє власне обличчя <g/> .
doc#31 Справді це було не так <g/> , бо в оповіданнях <g/> , в умовах суворої цензури <g/> , було більше можливостей висловити індивідуальну думку через пейзаж <g/> , ліричний відступ <g/> , репліки дійових осіб <g/> , ніж у памфлеті <g/> , де автор — єдиний <g/> , хто має слово <g/> , і де думки мусять бути вимовлені більш-менш в лоб <g/> .
doc#32 Минуло добрих півроку <g/> , поки американська військова адміністрація усвідомила <g/> , що має справу з сотнями тисяч неповоротців <g/> , і поки викристалізувався статус <g/> , триб життя і рівновага в розколошканому шумуванні загнаної до кошар касарняного примусового співжиття безпритульної України <g/> , — бо це таки була в мініятюрі ціла батьківщина тих людей <g/> , дорослих і дітей <g/> , родин і самотників <g/> , високих інтелектуалів поруч із селянами й робітниками <g/> .
doc#33 « <g/> Кожне помешкання – це невеликий гурт змовників <g/> , що мовчки дають згоду на взаємні пільги щодо пристойности <g/> , якої кожен з них уперто вимагає від того <g/> , хто вкупі з ним не має чести жити <g/> » <g/> .
doc#34 <p> Ризикуючи бути парадоксальним <g/> , відповім усе таки <g/> : ці істотні <g/> , наочні <g/> , явні невідповідності дійсності не мають жадного істотного значення <g/> , таке значення має тільки правдоподібність дрібних деталів <g/> .
doc#35 вірш « <g/> Один багатий <g/> , на другім лати <g/> » <g/> ) <g/> , він знає <g/> , що « <g/> то потіша хлопа <g/> , коли в полі копа <g/> » і що « <g/> Хто має panem ( <g/> хліб <g/> ) <g/> , Той єсть паном <g/> » <g/> , — тільки усунути ці контрасти він хоче не боротьбою <g/> , а національною згодою <g/> .
doc#36 Перші роки після знайомства з Толстим Ґе взагалі не малював ( <g/> Толстой вважав <g/> , що кольори затуманюють думку <g/> , а лише вона й має значення <g/> ) <g/> , а цілковито віддався ілюструванню оповідань та притч ( <g/> « <g/> Чем люди живы <g/> » та ін <g/> .
doc#37 Тож має сенс оприлюднити це <g/> , сучасне <g/> , бачення <g/> .
doc#38 По-друге <g/> , яке значення з погляду внутрішнього розвитку української літератури має <g/> , чи даною мовою <g/> , використовуваною українським письменником і українським читачем <g/> , говорять десь поза межами України <g/> , чи ні <g/> ? </p>
doc#39 Хоч часом автор удається до якоїсь особливо підкресленої логічности <g/> , загалом його фраза має не доказовий <g/> , а розлогооповідний характер <g/> , обтяжена відокремленими зворотами <g/> , позбавлена нервовости <g/> , включена в єдиний потік мови анафоричними сполучниками <g/> .
doc#40 Сьогодні мовознавство має відмінні і далеко глибші методи опрацьовувати мову як систему <g/> , ніж це було 20-30 років тому <g/> , коли ще панували в граматиці традиційні методи <g/> , оперті не стільки на мовознавчі критерії <g/> , скільки на логічні або психологічні <g/> . </p>
doc#41 На жаль <g/> , вищезазначений ( <g/> чи не зазначений <g/> ) критик виявив цим тільки те <g/> , що він може добрий патріот <g/> , але поняття не має про історію літератури <g/> .