Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 » <g/> , 12 <g/> ) <g/> ; жию — живу ( <g/> « <g/> Не тільки жиють <g/> , а на життя мають <g/> … право <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 219 <g/> ) <g/> . З
doc#9 визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють
doc#9 і т. д. <g/> ) <g/> . Легко помітити <g/> , що вагання в наголосі мають переважно слова абстрактнішого <g/> ,
doc#9 . </p><p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з
doc#9 ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають
doc#9 складі <g/> . </p><p> 5. В іменниках жіночого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> з історично
doc#9 рову <g/> » ( <g/> А. Головко <g/> ) <g/> . Східноукраїнські говірки мають у цій функції переважно по + місцевий відмінок (
doc#9 , між іншим <g/> , повернення конструктивних сил <g/> , що мають у своїй мові деякі галицькі елементи <g/> . Силоміць
doc#9 сучасної північної Полтавщини <g/> , які тепер мають перехідний характер на північній основі <g/> . Отже
doc#9 чистоти мови <g/> , ані поняття « <g/> грубости <g/> » не мають об'єктивних підстав у цих і подібних судженнях
doc#9 ) <g/> , лрьг- деш ( <g/> 89 <g/> ) та ін <g/> . <g/> ; </p><p> д. Іменники типу зілля мають довгі приголосні плюс є ( <g/> Павловський позначає
doc#9 , посажу <g/> ; </p><p> 7. Присвійні прикметники в наз <g/> . мн <g/> . мають закінчення -и <g/> : царевы князи <g/> ; спорадично також
doc#9 Грінченка <g/> , що північноукраїнський характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як Заверюха ( <g/> «
doc#10 мови й шляхів її розвитку ( <g/> 1 <g/> , 9 <g/> ) <g/> . Ці статті не мають суто наукового характеру <g/> , це та галузь <g/> , де
doc#10 тут Ганцов не сказав <g/> , але ці його висловлювання мають загально-історичний інтерес <g/> . Нарешті
doc#10 всі його праці з української діалектології мають за вихідний пункт саме говірки південної
doc#10 діалектології <g/> . Зрозуміло <g/> , що з цього погляду мають бути досліджені й інші українські мовні
doc#10 найкращі зразки українського слова <g/> , що досі не мають рівних собі в українській прозовій літературі
doc#10 тих околиць <g/> , що межують з білоруською мовою й мають перехідний характер <g/> , до тих <g/> , що межують з
doc#10 , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що мають бути об'єктом нашого розгляду в наступному