This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | » <g/> , 12 <g/> ) <g/> ; жию — живу ( <g/> « <g/> Не тільки жиють <g/> , а на життя | мають | <g/> … право <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 219 <g/> ) <g/> . З |
doc#9 | визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно | мають | бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють |
doc#9 | і т. д. <g/> ) <g/> . Легко помітити <g/> , що вагання в наголосі | мають | переважно слова абстрактнішого <g/> , |
doc#9 | . </p><p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що | мають | структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з |
doc#9 | ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що | мають | наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають |
doc#9 | складі <g/> . </p><p> 5. В іменниках жіночого роду <g/> , що | мають | структуру <g/> : приросток ( <g/> з історично |
doc#9 | рову <g/> » ( <g/> А. Головко <g/> ) <g/> . Східноукраїнські говірки | мають | у цій функції переважно по + місцевий відмінок ( |
doc#9 | , між іншим <g/> , повернення конструктивних сил <g/> , що | мають | у своїй мові деякі галицькі елементи <g/> . Силоміць |
doc#9 | сучасної північної Полтавщини <g/> , які тепер | мають | перехідний характер на північній основі <g/> . Отже |
doc#9 | чистоти мови <g/> , ані поняття « <g/> грубости <g/> » не | мають | об'єктивних підстав у цих і подібних судженнях |
doc#9 | ) <g/> , лрьг- деш ( <g/> 89 <g/> ) та ін <g/> . <g/> ; </p><p> д. Іменники типу зілля | мають | довгі приголосні плюс є ( <g/> Павловський позначає |
doc#9 | , посажу <g/> ; </p><p> 7. Присвійні прикметники в наз <g/> . мн <g/> . | мають | закінчення -и <g/> : царевы князи <g/> ; спорадично також |
doc#9 | Грінченка <g/> , що північноукраїнський характер | мають | такі вжиті Шевченком слова <g/> , як Заверюха ( <g/> « |
doc#10 | мови й шляхів її розвитку ( <g/> 1 <g/> , 9 <g/> ) <g/> . Ці статті не | мають | суто наукового характеру <g/> , це та галузь <g/> , де |
doc#10 | тут Ганцов не сказав <g/> , але ці його висловлювання | мають | загально-історичний інтерес <g/> . Нарешті |
doc#10 | всі його праці з української діалектології | мають | за вихідний пункт саме говірки південної |
doc#10 | діалектології <g/> . Зрозуміло <g/> , що з цього погляду | мають | бути досліджені й інші українські мовні |
doc#10 | найкращі зразки українського слова <g/> , що досі не | мають | рівних собі в українській прозовій літературі |
doc#10 | тих околиць <g/> , що межують з білоруською мовою й | мають | перехідний характер <g/> , до тих <g/> , що межують з |
doc#10 | , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що | мають | бути об'єктом нашого розгляду в наступному |