Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське літературознавство в особах Річицького <g/> , Шабльовсько- го тощо справді багато в чому тільки пристосовує до нових політичних вимог традиційний іконописний образ Шевченка <g/> , створений у писаннях наших таки народницьких істориків літератури <g/> .
doc#9 Сам Є. Сакун пише про це так <g/> : « <g/> З'їздивши сливе усю Україну й прислухавшись до говорів її <g/> , дійшов'єм2 до гадки <g/> , що нам потрібно задля розвою нашої літератури писати українською мовою <g/> , а не яким-небудь з українських говорів <g/> .
doc#9 Вся літературно-видавнича діяльність <g/> , а тим самим відповідальність за розвиток української літератури <g/> , української культури і літературної мови переноситься на Галичину <g/> .
doc#9 Він теж був невдоволений галицькими літераторами <g/> : </p><p> Так нам тепер поети-львівці <g/> , </p><p> Мов у селі під вечір вівці <g/> , </p><p> Хрипливий голос подають <g/> : </p><p> Кастильську бо з калюжі п'ють1. </p><p> Така низька оцінка галицької поезії й літератури взагалі <g/> , поскільки вона стосується побічно й до мови <g/> , в'язалася в П. Куліша з різко негативною оцінкою польських впливів в українській культурі XVI —XVII ст <g/> .
doc#9 Зате всякі впливи <g/> , що йдуть книжними шляхами <g/> , все <g/> , що надає літературній мові синтетично-штучного характеру <g/> , викликає його рішучий протест <g/> : « <g/> Для літератури взірцем книжного язика повинен бути іменно язик сільської баби з її синтаксисом <g/> » — таке є програмове твердження І. Нечуя-Левицького <g/> .
doc#9 <p> Василь Мова — призабута постать <g/> , яка одначе має всі права на те <g/> , щоб посісти в історії нашої літератури й літературної мови другої половини XIX ст <g/> .
doc#9 їх твори <g/> , — пише вона <g/> , — « <g/> мають стояти між найкращими оздобами української літератури з погляду упорядкування її мови <g/> »4 <g/> .
doc#9 Коли сучасники поета вважали всі його мовні новації за витвір його власного « <g/> ковальства <g/> » <g/> , то пізніші історики літератури ( <g/> мовознавці <g/> , на жаль <g/> , цього питання не вивчали <g/> ) намагалися трактувати їх інакше <g/> .
doc#9 Усі завдання української літератури і літературної мови в М. Жученка практично і може непомітно для самого автора зведені до популяризаторських <g/> .
doc#9 В спогадах Є. Чикаленка читаємо такий епізод <g/> : « <g/> Один полтавський поміщик <g/> , Бобир-Бохановський <g/> , людина з вищою освітою <g/> , цілком прихильна до нашої літератури <g/> , з обуренням читав мені деякі фрази з " <g/> Громадської думки <g/> " і казав <g/> : </p><p> — Ну хіба це по-нашому <g/> ?
doc#9 Поширювана звідти мова <g/> , штучно створювана в формах <g/> , які тенденційно відходять від загальноукраїнської мови <g/> , є ворог останньої <g/> , а що виникнення й поширення її не викликається будь-якими природними прагненнями й потребами південноруського населення <g/> , то й поширення галицької літератури в межах Росії мусить піддягати суворій цензурі <g/> »2. У славетній « <g/> Записці <g/> » Російської Академії наук « <g/> Об отмене стеснений малорусского печатного слова <g/> » справа поставлена <g/> , природно <g/> , більше в філологічній площині <g/> : « <g/> Малоруській мові галицької письменности ставляться в докір ці її польські елементи <g/> , це чуже українському чуттю забарвлення <g/> , якого вона зазнала у Львові <g/> .
doc#9 характеристикою <g/> , яку дає мовним шуканням М. Коцюбинського С. Козуб <g/> : « <g/> Отже <g/> , пильне студіювання мови за вінницької доби життя з книжки зміцнює нас у думці <g/> , що безпосередній вплив мовної стихії українського села на М. Коцюбинського був менший <g/> , ніж звичайно в нас гадають <g/> »2. Уважне <g/> , зацікавлене й любовне ставлення до галицьких мовних особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в літературній мові ( <g/> звичайно <g/> , поза спеціяльними художніми завданнями — згадаймо хоч би його « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> ) <g/> , і тому пересади в запровадженні галицизмів до літератури завжди викликали його заперечення <g/> .
doc#9 <p> Особливо характеристичний у творах зрілого М. Коцюбинського великий прошарок лексики <g/> , зв'язаної з новою для української літератури тематикою <g/> : міською або чужонаціональною <g/> , екзотичною <g/> .
doc#9 І <g/> , приймаючи існуюче за розумне <g/> , дане за доцільне <g/> , І. Нечуй-Левицький і переносив автоматично цю лексику до своїх творів <g/> , не помічаючи <g/> , що цим він заходить у безвихідну суперечність з проголошеними ним же самим принципами національности й народности в літературі <g/> , з пожаданою ним самим вимогою відштовхування від російської літератури й культури <g/> . </p>
doc#9 Цей процес має свою паралель в історії літератури свого часу <g/> : виникнення сучасного жанру оди та свого роду класицизму ( <g/> який названо соціялістичним реалізмом <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> Львів 03.03.1943 - Німеччина 12.11.1944 </p><p> ДОДАТОК </p><p> ЧЕРНІГІВЩИНА В ФОРМУВАННІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> До постави питання </p><p> Мова літератури в Гетьманщині XVII —XVIII ст <g/> .
doc#9 З одного боку <g/> , воно випливає з народницького заперечення української літератури перед Котляревським як штучної <g/> , схоластичної <g/> , протинародної <g/> .
doc#9 Переємність між мовою літератури XVIII і XIX ст <g/> .
doc#9 чернігівські елементи в мові активно підсичував Куліш <g/> , вплив якого був тим більший <g/> , що він був не тільки сам письменник <g/> , а і редактор <g/> , і організатор літератури <g/> , до того ж винятково темпераментний і рухливий <g/> .
doc#10 Ганцов висуває двоє конкретних завдань <g/> : скласти якнайдоклад-нішу бібліографію старої діалектологічної літератури й етнографічних матеріалів <g/> , щоб перевірити їх <g/> , дослідити недо-сліджене <g/> , встановити зміни <g/> , що сталися від часу запису і — широке організоване й об'єднане збирання нових матеріалів говірок <g/> , зокрема і неукраїнських говірок на Україні <g/> .