Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 <p> Наприкінці кілька слів про саму поезію Зуєвського <g/> .
doc#8 Мені найлегше говорити про це в царині мовознавства <g/> , де Петров кілька разів теж забирав голос <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 <p> Але повернімося ще раз на кілька хвилин до 1943—1944 років <g/> .
doc#9 Отже <g/> , можна накреслити кілька відмінних періодів <g/> , навіть відзначити більш-менш точні хронологічні межі цих періодів <g/> , що не виключає можливости дальшої <g/> , докладнішої періодизації в межах цих більших періодів <g/> . </p>
doc#9 <p> Подамо кілька прикладів таких архаїчних слів <g/> , якими П. Куліш об'єктивно наближав мову своїх творів до галицьких мовних звичаїв — з усіма застереженнями <g/> , що зроблені вище <g/> . </p>
doc#9 От ті кілька прикладів <g/> , де можна запідозрити ( <g/> але <g/> , певна річ <g/> , не стверджувати <g/> !
doc#9 Крім того видавала вона за кордоном кілька нелегальних часописей <g/> , спочатку " <g/> Гасло <g/> " ( <g/> 1901-1902 рр <g/> .
doc#9 Ось кілька випадково вихоплених прикладів з Аркадія Любченка <g/> , Гліба Східного і Григорія Стеценка <g/> .
doc#9 Ось кілька прикладів з цих численних « <g/> галицизмів <g/> » <g/> , що їх наводить І. Нечуй-Левицький <g/> .
doc#9 <p> Ось ще кілька прикладів такої мимовільної вульгаризації в мові <g/> , позасвідомого і недоречного відгомону « <g/> котляревщини <g/> » або <g/> , в кращому випадку <g/> , невиправданої примітивізації « <g/> під селянське <g/> » <g/> : « <g/> В здоровому високому залі серед здорових дзеркал <g/> » ( <g/> С. 162 <g/> ) <g/> ; « <g/> Шуміла верба й перебаранчала їй читати <g/> » ( <g/> С. 200 <g/> ) <g/> ; « <g/> Дорога пошилась у гущавину <g/> » ( <g/> С. 229 <g/> ) <g/> ; « <g/> Почав неначе стогнати <g/> , втиривши очі в стелю <g/> » ( <g/> С. 306 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вона бурхнула й собі рому в свій стакан <g/> » ( <g/> С. 354 <g/> ) <g/> .
doc#9 Ось кілька таких слів <g/> : форму глядач подають О. Синявськийxliii <g/> , Г. Голоскевич <g/> , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і глядач <g/> ; наглядач з кінцевим наголосом дають Із <g/> .
doc#9 <p> 2. Конструкції на означення підстави з прийменником за з орудним відмінком іменника <g/> : « <g/> За його знаком кілька кулеметів почало стріляти <g/> » ( <g/> Ю. Яновський <g/> ) <g/> ; « <g/> За Артемовим розрахунком тікати мали з рову <g/> » ( <g/> А. Головко <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 1. Конструкції з прийменником за зі знахідним відмінком іменника на означення проміжка часу <g/> , після якого щось відбувається <g/> : « <g/> За кілька хвилин ми проминули останні приміські хатки <g/> » ( <g/> Ю. Смолич <g/> ) <g/> , « <g/> За мить таким ура здвигнулось поле <g/> » ( <g/> П. Тичина <g/> ) <g/> .
doc#9 От кілька прикладів <g/> , записаних мною з публічної мови декого з великоукраїнської інтелігенції <g/> . </p>
doc#10 Тут не місце аналізувати цей словник докладно <g/> ; але досить прочитати кілька сторінок його <g/> , щоб побачити <g/> , що в ньому проявлялися <g/> , часом змагавшися <g/> , дві тенденції — одна народницька <g/> , наставлена на ідеалізацію всього етнографічно-селянського <g/> , друга — більш інтелігентська <g/> , почасти європеїзаторська <g/> .
doc#10 Ганцов різко критикує думку П. Бузука про те <g/> , що “ <g/> єдиний спочатку правкраїнський нарід розділився пізніше на кілька племен <g/> ” <g/> , іронічно питаючи <g/> , звідки Бузук знає <g/> , що був колись єдиний праукраїнський народ ( <g/> 6,261 <g/> ) <g/> .
doc#10 Від грандіозного конструктивного пляну залишилося лише кілька бетонових колон <g/> , простягнених у порожню височінь <g/> , з незаповненими прямокутниками між ними <g/> .
doc#10 Не можна знайти <g/> , мабуть <g/> , жадного виступу на мовознавчі теми 1933-34 р. <g/> , де б відповідно не згадувано її ім'я. Ось кілька прикладів <g/> , виписаних лише з одного числа журналу “ <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , ч. 1 <g/> , 1934 <g/> : “ <g/> Інститут Мовознавства недостатньо боровся з буржуазним націоналізмом <g/> …
doc#11 За кілька днів навколо повісти зчинилася міні-веремія <g/> , редакція гідно боронила <g/> , відступаючи <g/> , позицію за позицією <g/> , а сам автор <g/> , на щастя <g/> , мав вдачу Ґалілея <g/> , що <g/> , як відомо <g/> , зрікся своїх позицій щодо обертання Землі <g/> , тільки тишком <g/> , для себе ствердив <g/> , що все-таки вона обертається <g/> .