Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по
doc#1 Така інтерпретація була б досить банальна <g/> . Але коли й припустити це на хвилину <g/> , то подальшому «
doc#1 і скомпоновані за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ України водночас виступає
doc#1 несправедливого устрою життя настане тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> . А той <g/> ,
doc#1 , якщо не рахувати безплідних років заслання <g/> , коли він нічого не написав <g/> . А що таких коротких
doc#1 Т. Шевченко зростав і зрілішав <g/> , що й не дивно <g/> , коли взяти до уваги винятковість його життя <g/> , яке
doc#1 чужих йому впливів і подолання їх <g/> . Як у 40-х рр <g/> . <g/> , коли він зіткнувся з комплексом « <g/> гайдамаччини <g/> » ( <g/> ще
doc#2 — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p><p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і
doc#2 . Обряд у неї — прихід осени <g/> , і обрядом є <g/> , коли змучений життям герой зносить « <g/> печаль і тугу <g/> ,
doc#2 появою повноважного і декоративного барокко <g/> , коли в дівчини на рукаві </p><p> Може <g/> , й узороччя <g/> , </p>
doc#2 , </p><p> мов ярке лоточчя <g/> , </p><p> доброт-злототкан <g/> , </p><p> коли зелень — уже не зелень <g/> , а зеленая хуртеча <g/> , коли
doc#2 , </p><p> коли зелень — уже не зелень <g/> , а зеленая хуртеча <g/> , коли наближення милого на коні — це « <g/> пісня й тупоти
doc#3 і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її
doc#3 . Комета <g/> … які можуть бути комети <g/> , коли все рухається <g/> ? — якщо рухається — своїми
doc#3 тенденції і є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> .
doc#3 діялектології <g/> . Але цю ясність важко утримати <g/> , коли звертаємося до безпосередніх описів самої
doc#4 переживання безконечне <g/> , не те в старому віці <g/> , коли людина відкрила для себе неповоротність часу і
doc#4 — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої
doc#4 у збірці поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> , коли говорити про її другу частину <g/> , як ми умовилися <g/> ,
doc#4 для механістів і формалістів слова — душ чи <g/> , коли хочете <g/> , — майже за Олесем <g/> , — сердець <g/> . Нема