Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 Очевидно <g/> , багато хто жив ейфорією <g/> , а коли вона втратилася <g/> , втратив і свої надії <g/> .
doc#100 <p> Я б схильний був твердити <g/> , що він став би помітним явищем для світу <g/> , коли б не пригнобили його « <g/> соцреалізмом <g/> » уже від початків радянського періоду <g/> . І те
doc#100 В повоєнних роках важче <g/> , але коли назву Григора Тютюнника <g/> , Ліну Костенко <g/> , Івана Драча <g/> , Валерія Шевчука <g/> , Василя Стуса <g/> , Василя Голобородька <g/> , то не схиблю <g/> .
doc#100 Кажуть <g/> , коли Ви захочете <g/> , то берете квитка з Нью-Йорка і летите на виставу <g/> …
doc#100 : То було в ліпші часи <g/> , коли я не відчував ваги віку <g/> .
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#101 Та коли буде мій некролог <g/> , там усе буде сказано <g/> . </p>
doc#101 Колись О. Потебня сказав <g/> , що можна сказати точно <g/> , в який день і в які хвилини яблуко впало з яблуні <g/> , народилася дитина <g/> , але не можна сказати <g/> , коли народилася мова <g/> .
doc#101 А визначити це — непросте питання <g/> , особливо коли нема писаних текстів <g/> .
doc#101 В цьому можуть переконатися й наші читачі <g/> , бо ж розмова між тим <g/> , хто запитує <g/> , і тим <g/> , хто відповідає <g/> , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p>
doc#101 В цьому можуть переконатися й наші читачі <g/> , бо ж розмова між тим <g/> , хто запитує <g/> , і тим <g/> , хто відповідає <g/> , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p>
doc#101 Але <g/> , певна річ <g/> , коли трапляються явища спрощення <g/> , примитивности і т. д. <g/> , то мимоволі реакція така <g/> , що краще від цього відійти <g/> .
doc#101 Це неможливо <g/> , але добре пригадую <g/> , коли ще був підлітком <g/> , мені мати казала <g/> : роби що хочеш — тільки не лізь в політику <g/> .
doc#101 Але <g/> , повторюю <g/> , організаційно ніколи не був зв'язаний ні з ким <g/> , так що коли хочете називати це Еверестом — то добре <g/> , нехай це буде Еверест <g/> , це тільки маленький пагорбок <g/> . </p>
doc#101 Але це було ще в роки <g/> , коли я був підлітком <g/> .
doc#101 Але якраз в ті роки <g/> , коли вчився ( <g/> 1927— 1931 <g/> ) <g/> , університет був на якихось 80 % український і щодо складу студентів <g/> , і щодо мови навчання <g/> , і щодо програми <g/> .
doc#101 Був період <g/> , коли я взагалі принципово не писав ні одного рядка по-російськи <g/> .
doc#101 яку Франко свого часу писав <g/> , що вона ніби зумисне була накинена поляками тоді <g/> , коли після революції 1848 року для українців з'явилася можливість подбати про свої конституційні права у ширшому
doc#102 році Ви <g/> , здається <g/> , зустрілися з ним у Києві <g/> ? </p><p> У 50-ті роки ( <g/> коли точно <g/> , не пригадую <g/> ) Олесь Гончар приїхав з якоюсь делегацією ( <g/> мабуть <g/> , був
doc#102 , пішов геть <g/> . </p><p> Між першою зустріччю <g/> , яка була дружня <g/> , і другою <g/> , коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими двома зустрічами була моя стаття про