Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Головні сполучники цієї групи — якщо <g/> , коли <g/> , напр <g/> .
doc#1 Якщо говорити про стилістику <g/> , то в цій трагічно спокійній ідилії Т. Шевченко « <g/> перестрибує <g/> » від одного до іншого <g/> : тут і буденний діялог <g/> , і гумористичні елементи </p><p> майже в дусі І. Котляревського <g/> , й уступи в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову ж таки персоналізовані і скомпоновані за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ України водночас виступає як образ потойбічного Раю <g/> . </p>
doc#80 <p> В цей час ніщо не могло стурбувати Миколу Івановича й Аліну <g/> ; вони були безмежно щасливі <g/> , надто коли <g/> , повторивши всілякі побажання за шампанським <g/> , усі зібрались якось особливо врочисто сідати за стіл <g/> » <g/> . </p>
doc#40 Приклад другого маємо <g/> , коли <g/> , приміром <g/> , прикметник або прикладка відірвані від свого іменника присудком-дієсловом <g/> : « <g/> Смутне <g/> , холодне і мутне <g/> , повисло небо над ланами <g/> » ( <g/> Черн <g/> .
doc#81 Яке ж було моє здивовання й розчарування <g/> , коли <g/> , прослухавши виголошений з великим захопленням цикл <g/> , Юрко наклав на нього резолюцію таку ж рішучу <g/> , як і коротку <g/> , цитатою з Михайля Семенка <g/> : </p><p><g/> …
doc#81 Наша сусідка в мешканні на Римарській <g/> , Гуржей <g/> , була розумніша від мене <g/> , коли <g/> , після мого повернення з невдалої втечі в перші дні по приході німців <g/> , зауважила не без легкого глуму <g/> : </p><p> — Я знала <g/> , що ви не тікали <g/> .
doc#27 <p> У п'ятдесяті роки <g/> , коли <g/> , після смерти Миколи І <g/> , модними стали ліберальні ідеї <g/> , можна знайти в Куліша думки про троїсту єдність українців <g/> , росіян і поляків <g/> .
doc#8 Пригадую <g/> , як майже по-дитячому радів Петров-Бер <g/> , коли <g/> , після уважних студій над Монтеск'є та іншими мислениками XVIII сторіччя <g/> , він дійшов висновку <g/> , що вже там « <g/> лежить увесь Маркс <g/> » <g/> . </p>
doc#48 Нам потрібні більше <g/> , ніж коли <g/> , скептики і песимісти — хоч не тільки вони <g/> . </p>
doc#92 Я був його « <g/> сусід <g/> » — Україна межує з Польщею <g/> , і він разом з жінкою Анною Семенівною навіть трохи понюхали України <g/> , коли <g/> , тікавши від гітлерівців 1939 року <g/> , опинилися на короткий час на Волині <g/> , де вона працювала лікарем <g/> , поки він не дістав покликання до польського представництва в Самарі-Куйбишеві <g/> .
doc#40 <p> Зовсім окремий тип протиставного сполучника становлять собою сполучники аж <g/> , коли <g/> , як <g/> : ( <g/> ось <g/> ) <g/> .
doc#40 Зворотну пропорційність ( <g/> себто свого роду протиставлення <g/> ) показують сполучники якщо <g/> , коли <g/> , як з відповідником то ( <g/> рідше так <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Сполучники й сполучні слова коли <g/> , як при дієсловах недоконаного виду показують одночасність дії головного і підрядного речень <g/> , напр <g/> .
doc#60 У журналі « <g/> Українська мова і література в школі запроваджено спеціальний розділ « <g/> Плекаймо рідну мову <g/> » <g/> , який подає поради <g/> , як поводитися з мовою <g/> , яких слів уживати і коли <g/> , яких слів не вживати <g/> . </p>
doc#81 <p> Позичанюк приїхав на Україну за Збручем одразу за радянським військом <g/> , приїхав як спеціяльний кореспондент « <g/> Комсомольця України <g/> » <g/> , навернувся на націоналізм <g/> , за німців вступив до УПА і десь в УПА загинув — не знаю <g/> , де і коли <g/> , і не знаю <g/> , чи комусь це відомо <g/> .
doc#40 Проте <g/> , як це часто буває в мові <g/> , можливість ужити відповідника ( <g/> »Заснув тоді <g/> , коли <g/> .
doc#65 Русанівський відкидає потребу мати літеру ґ посиланням на те <g/> , що за Правописом 1928 року <g/> , щоб правильно вживати цієї літери в певному слові <g/> , треба було знати в запозичених словах <g/> , з якої мови зроблено позику і коли <g/> .
doc#56 Голод <g/> , колективізація й так зване розкуркулення як акти нищення національної субстанції й розтління душі народу й одиниці — теми не нові <g/> , але в образках « <g/> Віршів <g/> » і « <g/> 1933 <g/> » вони виступають у конденсації <g/> , лаконічності <g/> , іронії <g/> , пронизаній болем <g/> , з такою силою <g/> , як рідко коли <g/> .
doc#81 Може <g/> , хтось умирає — але не я. Може — я <g/> , але колись <g/> , Бог знає коли <g/> .
doc#92 Ч. 320 <g/> , 10 січня 1943. </p><p> Була ще стаття про Василя Мову ( <g/> 1842—1891 <g/> ) <g/> , 1942 <g/> , але не знаю <g/> , коли <g/> . </p>