Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 <p> Потебня також намагався <g/> , коли можливо <g/> , дати узагальнення ( <g/> свої відмикачки <g/> ) <g/> , але робив це украй обережно <g/> , збираючи масу матеріялу і " <g/> за <g/> " <g/> , і " <g/> проти <g/> " пропонованого пояснення та <g/> , що найважливіше <g/> , вишукуючи зв'язки з явищами в інших ділянках <g/> , як правило <g/> , в процесах зміни людської ментальности <g/> .
doc#30 Ледве чи з того щось буде <g/> , а коли навіть буде <g/> , то вже геть чисто останнє2. </p><p> А тепер <g/> , сподіваючися <g/> , що не погніваєтеся <g/> , запитання зовсім з іншого <g/> .
doc#9 <p> 2. Конструкції з прийменником по з місцевим відмінком іменника на означення часу <g/> , що наступає тоді <g/> , коли закінчується час <g/> , позначений іменником <g/> , що стоїть у місцевому відмінку <g/> : « <g/> По днях тривог думок політ <g/> » ( <g/> М. Рильський <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Від цих можливостей різнозначного керування слід відрізняти ті випадки <g/> , коли одне слово може керувати кількома відмінками іншого слова без різниці значення <g/> .
doc#81 Я мало не забув про ті часи <g/> , коли поезія була поезією <g/> , а не вправами за завдану тему <g/> .
doc#67 Ми читаємо про ржавий пісок <g/> , ми чуємо <g/> , як пісок скрегоче <g/> , ми відчуваємо доторк піску на шкірі <g/> , коли він тре своїм язиком шкіру <g/> , цей солоний пил <g/> . </p>
doc#10 Як Ганцов сам писав десять років по тому <g/> , коли видруковано працю <g/> , її варт було б переглянути <g/> , але “ <g/> автор поглинений тепер іншими питаннями й предметами дослідження <g/> ” ( <g/> 15 <g/> , 177 <g/> ) <g/> .
doc#45 Так О. Єфименко наводить знаменну відповідь Потебні на питання чи можна вважати українську мову й український народ окремішніми <g/> : " <g/> Вістимо <g/> , коли самі українці того забажають <g/> " ( <g/> цитую з Чехович 116 <g/> ) <g/> .
doc#72 Та коли вчений зіткнувся з дійсністю <g/> , ентузіязм його швидко зів'яв <g/> .
doc#40 Опріч того <g/> , такі заміни можливі й тоді <g/> , коли прислівник походить з прикметника і прилягає до прикметника <g/> .
doc#47 <p> Це дуже відповідальне твердження <g/> , і <g/> , перше ніж його прийняти <g/> , треба перевірити його на інших творах Лятуринської того часу <g/> , а коли воно справдиться <g/> , кинути дещо інакший погляд і на її попередню творчість <g/> . </p>
doc#23 Вірш Петренка кінчається бажанням смерти <g/> , мотивом самогубства <g/> , і це теж зрозуміле <g/> , коли причина лиха закладена в самій марності молодих років <g/> , а може й життя взагалі <g/> . </p>
doc#44 І тут знов попередниками Голобородька й Калинця <g/> , Василя Стуса й Олеся Бердника були Тодось Осьмачка <g/> , Ігор Костецький <g/> , Василь Барка <g/> , Леонид Лиман і перші виклики нью-йоркської групи поетів <g/> , коли вона ще була групоподібною <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як суцільна руїна <g/> : </p><p> Щоночі снишся Ти кошмаром <g/> , </p><p> лякаєш мертвим сном осель <g/> , </p><p> печеш незгаслим ще пожаром </p><p> і студиш холодом пустель <g/> . </p>
doc#40 Приклад другого маємо <g/> , коли <g/> , приміром <g/> , прикметник або прикладка відірвані від свого іменника присудком-дієсловом <g/> : « <g/> Смутне <g/> , холодне і мутне <g/> , повисло небо над ланами <g/> » ( <g/> Черн <g/> .
doc#35 І Баранович згадує ті часи <g/> , коли « <g/> і невісти ся бивали <g/> .
doc#37 А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , що сталося в травні 1946 року і про обставини чого я розповім пізніше <g/> , моя кімната стала літературним клюбом <g/> , психолікарнею <g/> , канцелярією і адміністративним осередком МУРу <g/> .
doc#73 Ще в ті дні <g/> , коли було невідомо <g/> , коли саме Совєти займуть Саксонію <g/> , в ті дні <g/> , так би мовити <g/> , міжвладдя <g/> , письменники <g/> , що опинилися в Реґенсбургу <g/> , — Леонид Полтава і Леонид Лиман — організують « <g/> наскок <g/> » до Пляуену і вивозять частину шрифтів <g/> , що належали до друкарні « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , щоб поставити їх до розпорядження українським письменникам на еміграції <g/> .
doc#72 Як наслідок історичних обставин на 1900 р. українці в Австрії мали відносно розвинену пресу — де широко друкувалися й автори з підросійської України — і шкільництво <g/> , хоч і те було недостатнім <g/> , коли врахувати число українців і те <g/> , що мали поляки <g/> . </p>
doc#47 <p> Ілюзорність українсько-празького світу стала очевидною лише тоді <g/> , коли постала з війною або з її кінцем конфронтація з дійсністю <g/> .