Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> 4. Приголосні подвоюються <g/> , коли збігаються однакові приголосні <g/> : </p><p> а <g/> ) приростка й кореня <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли перша основа — числівник один або два <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. Відповідно до е з попереднім пом'якшенням приголосного в російських <g/> , польських <g/> , і білоруських іменах власних пишемо звичайно є <g/> , особливо <g/> , коли в даному корені українська мова має і <g/> , а не е <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Прикладку — власне ім'я беремо в коми тільки тоді <g/> , коли при ній повторюється прийменник або коли вона має спеціяльно уточнювальне значення <g/> , напр <g/> .
doc#13 На чудо натякає фінал сцени татарського погрому <g/> , коли промінь промикається крізь ґрати і на престолі — </p><p><g/>
doc#15 Думаю <g/> , що і в прикладі з Панфьорова - павза не обов'язкова <g/> , коли взяти вираз у певному контексті <g/> , а не ізольовано <g/> , напр <g/> .
doc#15 <p> Ріс не зв'язує називне речення в цілому з писаною мовою <g/> , але <g/> , коли виключити речення окличні і називні відмінки заголовків <g/> , вивісок тощо <g/> , то до інших <g/> , очевидно <g/> , стосуватимуться слова Pica <g/> : </p><p> Треба підкреслити <g/> , що вживання слів-речень [ <g/>
doc#15 <p> І навпаки <g/> , розквіт називних речень починається з шістдесятих років <g/> , коли проза панує над поезією кількісно і якісно <g/> , коли проза принципово відштовхується від поезії <g/> .
doc#15 Так буде <g/> , приміром <g/> , коли вмістити його в такий контекст <g/> : " <g/> Ллється з небосхилу місячне сяйво <g/> .
doc#18 Подруге <g/> , паралелізм діє сильніше тоді <g/> , коли він частковий і руйнується саме в ту хвилину <g/> , коли він міг би перейти в автоматизм <g/> .
doc#18 Попри всі його місійні й месіянські промови перед народом <g/> , в які він вірив <g/> , коли говорив <g/> , і Мойсей в таємному підземеллі своєї душі знав <g/> , що ці речі не існують в історії <g/> , перевіреній розумом <g/> , вони покликані тільки почуттям і на посилу почуття <g/> .
doc#18 А коли додати <g/> , що деякі з них <g/> , непідкреслено <g/> , але уперто <g/> , повертаються в розгортанні поеми <g/> , як от порівняння гебреїв з пустельним будяком <g/> , то ефект цей стане ще виразніший <g/> . </p>
doc#19 Але <g/> , коли виходити не з задумів <g/> , а з того <g/> , що наявне в творі <g/> , то маємо право говорити про рідкий взагалі і чи не єдиний у нашій літературі роман у діялогах <g/> .
doc#20 А тим часом справжня натура </p><p> в неї була владна <g/> , і пізніше в Нью-Йорку <g/> , а особливо коли він почав чимраз більше нездужати <g/> , вона стала господинею дому <g/> , і <g/> , хоч вона нікому цього не казала і не вимагала <g/> , усім нам стало незручно далі називати її Марусею <g/> , вона стала якось само собою Марією Данилівною <g/> , незаперечним володарем дому <g/> .
doc#20 <p> Знаю <g/> , що й мої писання викликали обурення в Юрка <g/> , особливо коли йшлося про Хвильового <g/> .
doc#21 У всякому випадку <g/> , коли й усвідомлював це <g/> , то органічно не хотів і не міг перейти на новітню концепцію <g/> .
doc#22 Не вірять навіть у тих країнах <g/> , які ще не зачеплені безпосередньо вітрами XX сторіччя <g/> : швайцарці <g/> , шведи і ірляндці теж живуть сьогоднішнім днем і думають про одне <g/> : коли наша черга <g/> ? </p>
doc#22 Byзенька стежка <g/> , ледве помітна <g/> , як слід дикого звіра <g/> , щезала часом серед кам'яної пустині або ховалась під виступом скелі <g/> » <g/> , — коли ми це читаємо <g/> , може здатися <g/> , ніби сценарист і оператор фільма начиталися перед своєю працею новелі Коцюбинського <g/> .
doc#22 <p> Вона не покаже нам <g/> , як буде розв'язана організаційно проблема діпі і коли і як розв'яжуться змагання світових потуг <g/> .
doc#23 Вірш Петренка кінчається бажанням смерти <g/> , мотивом самогубства <g/> , і це теж зрозуміле <g/> , коли причина лиха закладена в самій марності молодих років <g/> , а може й життя взагалі <g/> . </p>