Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Записувати ворожі розмови й оперативно подавати записи Галицькому <g/> .
doc#0 Двічі на тиждень Н. зустрічатиме Галицького на лавочці під пам'ятником Шевченкові й передаватиме записи <g/> .
doc#0 Сьогодні Галицький жартує про зустріч чекістів із бомбами і боронить Шевченка від зазіхання Н. <g/> , а хто знає <g/> , чи пару років тому він не був причетний до вимордування 134 українських націоналістів <g/> , серед них Леся Курбаса <g/> , Валер'яна Підмогильного й Миколи Куліша у хащах Медвежої Гори <g/> ?
doc#0 А тепер щось із того вчувалося <g/> , ввижалося над лавкою біля постишевського пам'ятника Шевченкові <g/> , й водевіля авторства товаришочка Галицького — краще було триматися далі <g/> , далі <g/> , далі <g/> … </p>
doc#0 Сонце світить чи не світить <g/> , але поза тим усе в порядку постійно <g/> , макдоналди й публічні вбиральні працюють справно <g/> , і симпатичний дідусь екс-Галицький лагідно колихає онучка <g/> , облудну надію третього тисячоліття <g/> .
doc#0 ) А може бути й те <g/> , що самого Галицького розстріляно <g/> , нехай буде йому світла пам'ять <g/> . </p>
doc#0 Мабуть <g/> , секретний діялог водевілю на дві дійові особи <g/> , Муся й Н. <g/> , не приносив Галицькому цікавого матеріялу <g/> .
doc#0 Туди вже з'їхалося досить людського матеріялу з-над <g/> , скажімо <g/> , Дніпра й допливів <g/> .
doc#0 Можна було б святкувати визволення й перемогу <g/> .
doc#0 Запах крови й смерти не хотів лишати Н.Тим часом Н. узявся за здійснення того <g/> , що він назвав стратагемою Сергія Левченка <g/> . </p>
doc#0 Булаховського перевели до Києва <g/> , Муся втратив інтерес до мовознавства й повернувся до журналістики <g/> .
doc#0 Але мільйони дійових осіб <g/> , мобілізовані й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в державі <g/> , усі в машкарах <g/> , з поміняними прізвищами <g/> , усі під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються під теж облудний <g/> , постишевський монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> .
doc#0 Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> .
doc#0 « <g/> Хоча й волі <g/> , сказать по правді <g/> , не було <g/> » <g/> .
doc#0 Красного Лиману Н. не знав <g/> , ніколи про нього й не думав <g/> .
doc#0 На поїзди далекого перебігу нічого було й сунутися <g/> .
doc#0 <p> Перше <g/> , що Н. хотів зробити й зробив <g/> , було написати листівку до родини в Харкові <g/> .
doc#0 Вона <g/> , як потім з'ясувалося <g/> , дійшла й збереглася досі <g/> .
doc#0 Н. пробував застерегти юнака про перспективи для єврея під німецькою владою <g/> , але це не насторожило й не налякало господаря <g/> . </p>
doc#0 Поїзд і далі йшов за розкладом <g/> , каса й тут продавала квитки <g/> .