Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 Це мерзотники й кар'єристи — і тільки <g/> .
doc#62 " ( <g/> с. 175 у виданні 1898 р. <g/> ) <g/> ; " <g/> Знайди в кожній країні найздібнішу людину <g/> , постав її на верховину й віддано шануй її <g/> .
doc#81 Студентські кімнати були здебільша на чотири особи <g/> , але було кілька невеликих мешкань <g/> , звичайно дві кімнати й кухня <g/> , такі квартири давали службовцям і викладачам <g/> .
doc#26 У листі з 19 лютого 1841 р. він пише про нього як про « <g/> рідню <g/> » <g/> , єдину <g/> , що її має сирота <g/> : « <g/> Тільки й рідні <g/> , що Ви 'дні <g/> …
doc#28 Особливо яскраво це видно з зіставлення щойно названої поезії « <g/> Бреду обніжками й житами <g/> …
doc#81 На тендері було холодно <g/> , вугілля перекочувалося й вислизало з-під наших тіл <g/> , треба було триматися руками за борт тендера <g/> , руки коцюбіли й боліли <g/> .
doc#59 І ще вдруге і втретє тікав Ірин від смерти й сам гнав смерть перед собою <g/> , і темніла блакить в його очах <g/> , і з десятком не своїх імен ішов він елеґантом по Курфюрстендамі <g/> , й студентом по Йозефштадті <g/> , і робітником у Підзамчі <g/> , й мішочником по Подолі <g/> , й шахтарем по Макіївці <g/> , й техніком з організації Тодт по Запоріжжі <g/> , й кольпортером газет по Дерибасівській в Одесі <g/> , й вантажником в Чітта-Альба <g/> » <g/> .
doc#44 « <g/> Не плакав ніхто — ненависть душить сльози <g/> » <g/> , — мусить визнати не хто інший <g/> , а Солженіцин <g/> , що хотів би збудувати нову Росію на справедливості й любові <g/> .
doc#81 На чолі харківського Трому став Олександер Леїн <g/> , колись мій шкільний товариш <g/> , тоді загально називаний Мурка Леїн <g/> , і часом у його виставах проглядало трохи іронії й µротеску <g/> . </p>
doc#38 <p> ДИСКУСІЇ І КРИТЕРІЙ ПРОФЕСОРА БОРЩАКА </p><p> Довголітня « <g/> дискусія <g/> » про те <g/> , чи Хвильовий <g/> , чи Куліш <g/> , чи ще хто були комуністами чи націоналістами <g/> , має принаймні один осяг <g/> : вона показала <g/> , що література двадцятих років була надто глибока й складна для того <g/> , щоб її можна було вкласти в одне або друге означення <g/> .
doc#53 Розсіяні тут і там composita <g/> , здебільшого скальковані з грецького <g/> , дещо підносять загальний тон <g/> , але не настільки <g/> , щоб відірвати виклад від того <g/> , що в українській мові й літературі XVI — XVIII ст <g/> .
doc#81 Це була й моя околиця <g/> , але на вулиці я його ніколи не зустрічав <g/> .
doc#81 Євген Маланюк гістерично бичував українську степову стихію сваволі й безладдя і підносив варязьку сталь державної влади <g/> .
doc#78 Та й поза тим питома вага чернігівських елементів у словнику Грінченка <g/> , узятих чи то з фолкльору <g/> , чи то з письменників-чернігівців <g/> , незмірно більша <g/> , ніж місце Чернігівщини в загальній території України 36 <g/> ) <g/> .
doc#28 Чути його і в його скупій патріотиці <g/> , коли він звертається до України <g/> : </p><p> Ясний світе <g/> , степе без краю <g/> , </p><p> Срібна пісне роси й трави <g/> , </p><p> Вас кохаю <g/> , вас заклинаю <g/> , </p><p> Хочу бути таким <g/> , як ви <g/> ! </p>
doc#38 <p> Річ ясна <g/> : щоб зрозуміти розвиток літератури <g/> , корисно й конечно знати <g/> , які існували літературні організації <g/> , журнали <g/> , видавництва <g/> , які виходили літературні маніфести і які літературні полеміки шпували <g/> .
doc#22 Одні виводили його з національної психології росіян <g/> , інші пояснювали штучністю й гвалтовністю європеїзації Росії <g/> , в наслідок чого постала прірва між освіченими й неосвіченими класами <g/> .
doc#46 Коли життя людини й творчість поета — суцільна гра <g/> , нічого <g/> , крім гри <g/> , то це вже життя й поезія <g/> , а не гра <g/> .
doc#10 Це не була наукова праця <g/> , це був практичний підручник для дітей <g/> , він не давав наукової системи й не претендував на сувору науковість методи <g/> , — але він будив любов до своєї країни й мови й защеплював норми цієї мови <g/> .
doc#42 <p> У поезії « <g/> Мистець <g/> » в Осьмачки виринає несподіваний мотив мистця <g/> , що ним рухає всепереможне серце <g/> : « <g/> Досвідчене серце — Світло <g/> , ясніше від місяця й сонця <g/> , бо осяває не тільки верх речей <g/> , А й середину їх <g/> » <g/> .