Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Згодом це привело їх до « <g/> націоналістичних збочень <g/> » <g/> , вело « <g/> від ухилу у прірву <g/> » й закінчилося арештом <g/> .
doc#21 <p> Нью-Йорк <g/> , січень 1988. </p><p> ( <g/> « <g/> Нові Дні <g/> » <g/> , квітень <g/> , 1988 <g/> ) </p><p> </doc> </p><p> Посередньо моя діяльність у МУРІ звела мене з однією цікавою й справжньою людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом Гніздовським <g/> .
doc#22 Еміґрація — один з виявів цього <g/> , але до кількости еміґрантів треба додати ще мільйони втікачів усередині країн <g/> , втікачів від воєнних дій <g/> , від голоду і холоду <g/> , від бездомности й непривітности <g/> . </p>
doc#23 Твори до альманахів потрапляли випадково <g/> , здебільшого через особисті знайомства <g/> ; одні друкувалися одразу після написання <g/> , інші з запізненням на роки або й десятки років <g/> .
doc#24 З 1930 р. <g/> , коли реальних обрисів набрала індустріялізація й колективізація країни <g/> , центр ваги знову переноситься на економіку <g/> , почасти на політику <g/> .
doc#25 Від нього лишилося <g/> , враховуючи сюди й дрібні рецензії <g/> , всього 12 назв праць <g/> , та й то дві з них були видруковані посмертно <g/> , 1929 року <g/> , з них одна — не закінчена <g/> .
doc#26 <p> Поезія « <g/> До Основ'яненка <g/> » насичена словами й ідеями романтичного історизму <g/> .
doc#27 Впадає в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш писав уперемішку обома мовами <g/> , часом українською <g/> , часом російською <g/> , без видимої причини <g/> , а подеколи були це й двомовні листи <g/> , з частиною однією <g/> , а другою частиною — другою мовою <g/> .
doc#28 Але зроджене й започатковане тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> .
doc#29 З різним ступенем правдивости й виразности <g/> , з суб'єктивним кутом бачення <g/> .
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#31 Їх засвоїли прихильники Хвильового <g/> , яких свого часу були тисячі й тисячі <g/> , їх популяризували в своїх актах обвинувачення речники режиму <g/> , бажавши довести злочинну буржуазність і буржуазну злочинність памфлетів Хвильового <g/> . </p>
doc#32 До цієї групи я відніс би й Михайла Безухова <g/> , хоч він різнився браком наївности <g/> , умінням добирати людей <g/> , — справжня людина на справжньому місці <g/> , — безжальністю й твердістю характеру й своїх рішень <g/> .
doc#33 1996. № 1. С. 118-124. </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Місто <g/> » Валеріяна Підмогильного <g/> ) </p><p> У чудесних і приречено людяних листах Івана Дніпровського до Миколи Куліша <g/> , опублікованих у « <g/> Голубих диліжансах <g/> » <g/> , невеличкій книжці <g/> , власне брошурці <g/> , що своєю глибиною й людяністю перевершує все друковане українською мовою за останні роки <g/> , є фраза <g/> : « <g/> А коли твій Малахій сказав <g/> , що він прийшов " <g/> перевірити всі комісії <g/> " <g/> , я зрозумів <g/> , що ти сам свідомий обов'язку <g/> » <g/> . </p>
doc#34 Спустошене не тільки село <g/> , почорніли і похилилися не тільки колись білі хатки <g/> : далеко гірше <g/> : люди <g/> , здичавілі й збайдужілі <g/> , цураються власної душі <g/> .
doc#35 » </p><p> Лазар Баранович </p><p> Люди першої половини XVII століття вміли боротися <g/> , боронитися й нападати <g/> .
doc#36 <p> Ідейні переконання Толстого й Ґе багато в чому збігалися <g/> .
doc#37 Тоді в буенос-айреському журналі « <g/> Овид <g/> » я надрукував статтю « <g/> Українська еміграційна література в Європі 1945— 1949. Ретроспективи й перспективи <g/> » <g/> , яка потім була передрукована в збірці статтів Юрія Шереха « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> .
doc#38 <p> У добі Реформації Чижевський включає в історію української літератури білорусів Скорину й Мелешка <g/> . </p>
doc#39 Ось іде Корецька з церкви додому <g/> : « <g/> Видно було <g/> , як красувалися жита і стояли густі зелені пшениці <g/> , над якими звисали кібці й дзвеніли жайворонки <g/> .