Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 підмет <g/> ) </p><p> • психологічний 27 </p><p> и примислювання 27 субстантивність 78 суд ( <g/> ження <g/> ) 25,50 ( <g/> прим <g/> .
doc#53 Російський переклад Жуковського впроваджує іменник вертел <g/> : « <g/> Те же <g/> , изжарив и с вертелов снявши хребтовое мясо <g/> » <g/> .
doc#1 Дія відбувається у Галілеї й одночасно в Україні <g/> , - далеко <g/> , а все ж близько <g/> , давно и сьогодні <g/> .
doc#12 В цих словах і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#40 Перед і р буває завжди паляталізоване <g/> , перед и <g/> , е — завжди тверде <g/> .
doc#31 Ідея « <g/> воплощается в блестящее солнце <g/> , в великолепную планету <g/> , в блудящую комету <g/> ; она живет и дышит – и в бурных приливах и отливах морей <g/> , и в свирепом урагане пустынь <g/> , и в шелесте листьев <g/> , и в журчании ручья <g/> , и в рыкании льва <g/> , и в слезе младенца <g/> , и в улыбке красоты <g/> » і т. д. – С. 7 <g/> ) <g/> .
doc#5 — ведь рано иль поздно </p><p> их сладкий недуг </p><p> Исчезнет при слове рассудка <g/> ; </p><p> И жизнь <g/> , как посмотришь с холодным </p><p> вниманьем вокруг — </p><p> Такая пустая и глупая шутка <g/> … </p>
doc#55 <p> 4. Відповідно до цього голосний и остаточно позбавлено фонематичного статусу <g/> , а відповідно українську мову за фонематичним типом системи голосних підключено до групи російсько-польської у протиставленні до балканської ( <g/> румунсько-турецької <g/> , модифіковано-болгарської <g/> ) <g/> .
doc#39 <p> Кололітературних гомункулів аж пересмикуватиме від Осьмаччиних х р ь о п н у т и <g/> , к л а ц н у т и <g/> , р е п а т и <g/> , л у с н у т и і т. п. « <g/> Моралістів <g/> » виведуть з рівноваги Осьмаччині еротичні сцени — прекрасні і сповнені життя і здоров'я <g/> , як чудесні « <g/> Дівичії ночі <g/> » Шевченкові <g/> .
doc#72 Як яскраві зразки <g/> , можна назвати такі <g/> : “ <g/> Народный катехизмъ <g/> ” <g/> , 1926 <g/> ; Н. Зоркий <g/> , “ <g/> Спорь о ЯЗЬІKѣ в Подкарпатской Руси и чешская Академия Наукъ <g/> ” <g/> , 1926 <g/> ; А. Волконский <g/> , “ <g/> Въ чемъ главная опасность <g/> ” <g/> , 1929 <g/> ; “ <g/> Национальная и языковая принадлежность русскаго населенія Подкарпатской Руси <g/> ” <g/> , 1928 ( <g/> детальніше — Ніколаєнко 26 <g/> ; Штець 93 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Ось їх коротка характеристика за часом їх повстання <g/> : </p><p> 1.“ <g/> Наречия <g/> , поднаречия и говоры Южной России в связи с наречиями Галичины <g/> ” ( <g/> Труды этнографически-статистической экспедиции в западно-русский край <g/> , снаряженной Имп <g/> .
doc#65 Відтоді початкове и усунено <g/> , дарма що і досі вимова початкового голосного <g/> , скажімо в словах інший і Індія не однакова <g/> , і " <g/> Орфоепічний словник <g/> " <g/> , укладений Погрібним <g/> , позначає цю різницю для слів інший <g/> , інколи <g/> , іноді ( <g/> але вже не іней <g/> ) <g/> .
doc#76 <p> Недурно одна з провідних статтей Петра Струве ( <g/> 1870— 1944 <g/> ) <g/> , людини з проводу кадетів <g/> , стаття з національного питання <g/> , має це слово вже в заголовку <g/> : « <g/> Общерусская культура и украинский партикуляризм <g/> » ( <g/> « <g/> Русская мысль <g/> » <g/> , 1911 <g/> , 1 <g/> ) <g/> .
doc#0 Было не раз побуждение бросить все <g/> , поехать назад и взять с собой свою [ <g/> …
doc#85 : </p><p> Ах <g/> , и мукам счет и усладам </p><p> Не веками ведут <g/> , годами <g/> … </p><p> Гибеллины и гвельфы рядом </p><p> Задремали в гробах с гербами <g/> . </p><p> Так <g/> , ґібелліни і ґвельфи сплять у
doc#53 И вот <g/> , чтоб пополнить этот недостаток <g/> , который впоследствии <g/> , вероятно <g/> , во многом скажется <g/> , и должна существовать малорусская литература <g/> , насколько у нее станет сил для отдельного существования <g/> » ( <g/> лист Н.Соханської до Ів <g/> .
doc#78 Мы находим в словаре ссылки на тексты <g/> , записанные в тех частях Черниговской и Волынской губерний <g/> , также Радомысльского уезда <g/> , которые принадлежат к области северно-малорусского наречия <g/> » ( <g/> 7-8 <g/> ) <g/> .
doc#78 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая северо-южная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Лубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинский <g/> , по левую сторону Днепра лежащие селения уезда Черниговского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Сулы лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Лубенского <g/> .
doc#31 Важко не зв'язати з цим його послідовного славлення величі російського імперіялізму і імперії ( <g/> « <g/> Слух Руси лелеется беспрестанными громами побед и завоеваний <g/> » <g/> , – писав він у « <g/> Литературных мечтаниях <g/> » 1834 р. і повторював 1840 р. з захопленням <g/> , що російське « <g/> государство <g/> » зробилося « <g/> могущественнейшею монархиею в мире <g/> , приняло в свою исполинскую корпорацию и оторгнутую от нее родную ей Малороссию <g/> , и враждебный Крым <g/> , и родственную Белоруссию <g/> , и прибалтийские шведские области <g/> , и отодвинуло свое владычество за древний Арарат <g/> » <g/> .
doc#25 Материалы и исследования <g/> , собраные д. чл <g/> .