Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 і абсолютно випадкових поправок <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : Дякую за розмову <g/> . </p><p> Розмову вела Людмила ТКАЧ (
doc#102 славіст сучасносте <g/> , інтелектуал <g/> , европеїст <g/> , за сміливість і чесність своєї наукової думки у
doc#102 він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за два роки він запросив мене знову <g/> . Ця <g/> , як і перша <g/> ,
doc#102 , правду кажучи <g/> . Звичайно <g/> , його критикували за « <g/> Собор <g/> » <g/> . </p><p> Отже <g/> , це вже після розходження <g/> . Тих
doc#102 , але деталів на засіданні комісії — ні <g/> . Я сиджу за морями-океанами <g/> , і мене це досить мало
doc#103 і нездоровий <g/> ) у широкого загалу читачів <g/> . Десь за місяць до трагічного 12 квітня несподівано
doc#103 й однозначно <g/> . Моє сумління чисте <g/> . Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди —
doc#103 , їхній вихід у світ доти <g/> , доки вважав себе ще за живу людину <g/> . </p><p> Ця книга написана як спогади
doc#103 , я ніколи « <g/> не горів <g/> » бажанням їх мати <g/> . Але за те <g/> , чого удостоїли <g/> , дякую <g/> . </p><p> — А хто для Вас був і