Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 озера <g/> . Сартристи твердять <g/> , що людське життя — в марному прагненні такого мертвого спокою <g/> . І
doc#85 . Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно йде вперед <g/> » ( <g/> вперед тут не значить <g/> ,
doc#86 ще не народилося й тільки чекає на початок свого життя <g/> , готове вирушити в існування <g/> , коли прийдуть
doc#87 оселилися тут ті <g/> , хто хотів тягар козацького життя проміняти на ідилію спокійного
doc#88 кожної дрібниці університетського життя <g/> , щоб люди постійно відчували <g/> , що вони є лише
doc#89 і кінець кінцем позбавляє творчі шари сили й життя <g/> » ( <g/> « <g/> Коментарі до " <g/> Небожа Рамо <g/> "» <g/> ) <g/> . </p><p> Може <g/> , з
doc#90 іронією звучить таке виправдання втраченого життя його позитивного героя <g/> ! </p><p> Самозрозуміло <g/> , не все
doc#91 думки про те <g/> , як же вони зорганізують своє життя <g/> , — абсурдний з усіх поглядів <g/> . Варт тільки собі
doc#92 до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард
doc#93 , що лишилося незабутнім на все моє дальше життя <g/> . </p><p> Коли я дивлюся сьогодні на театр усього
doc#94 неділі й свята <g/> , треба було вкорочувати своє життя надміром надсильної праці <g/> , гинути в боротьбі з
doc#95 метро <g/> , споруджується третя <g/> , місто повне життя й руху <g/> , але де в новій частині міста
doc#96 , в своєрідній патріярхальності сучасного життя <g/> , таки цілком сучасного <g/> , з усіма здобутками
doc#97 , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один
doc#98 . </p><p> А живих джерел без ліку <g/> , жадібно пнуться вони в життя <g/> . Без адміністративних заходів <g/> , без примусу <g/> ,
doc#99 подорожей у нікуди <g/> , вибоїстих трас <g/> , сенсу життя <g/> , песимізму й ремства до Оксани Забужко <g/> , у
doc#100 водах провінційність <g/> , з якою я воюю все свідоме життя <g/> , але <g/> , на жаль <g/> , мало результативно <g/> . Звичайно ж <g/> ,
doc#101 в університеті <g/> , я вдався до чернечого способу життя — два з половиною роки просидів у бібліотеці <g/> . Я
doc#103 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> ,