Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Сартристи твердять <g/> , що людське життя — в марному прагненні такого мертвого спокою <g/> .
doc#85 Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно йде вперед <g/> » ( <g/> вперед тут не значить <g/> , звичайно <g/> , ані до абсолютно нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то нам залишається хіба запропонувати нашому суперечникові поглянути на своє фото двадцять років тому — або ще процитувати відому епіграму Пушкіна <g/> : </p><p> — Движенья нет <g/> , сказал мудрец брадатый <g/> , </p><p> Другой смолчал и стал пред ним ходить <g/> . </p>
doc#86 Серед їхніх станцій ми знаходимо країну минулого <g/> , що його вже нема <g/> , і країну майбутнього <g/> , що ще не народилося й тільки чекає на початок свого життя <g/> , готове вирушити в існування <g/> , коли прийдуть реченці і здійсняться вироки <g/> .
doc#87 Десь у середині XVII сторіччя стомлені війнами Богдана Хмельницького і початком Великої Руїни оселилися тут ті <g/> , хто хотів тягар козацького життя проміняти на ідилію спокійного хліборобського ладу розмірно мирної Слобожанщини <g/> .
doc#88 Звісно <g/> , може виникнути запитання <g/> : чи цю систему було створено з серйозними намірами <g/> , щоб заощадити час <g/> , чи йшлося про психологічний ефект — запровадити таке суворе реґляментування кожної дрібниці університетського життя <g/> , щоб люди постійно відчували <g/> , що вони є лише коліщатками машини <g/> .
doc#89 Справжній смак охоплює все <g/> , красоти всіх Гатунків <g/> , але від жадного не сподівається більше вдоволення й захоплення <g/> , ніж він може за своєю природою дати <g/> » ( <g/> « <g/> Гамбурзька драматургія <g/> » <g/> ) <g/> , Гете в своїх статтях про Байрона дав зразок вглядової критики і <g/> , вважаючи представників наглядової критики за « <g/> нетворчі натури <g/> » <g/> , характеризував їхню ролю словами <g/> : « <g/> На жаль <g/> , смак нетворчих натур має характер неґації <g/> , звуження <g/> , виключення і кінець кінцем позбавляє творчі шари сили й життя <g/> » ( <g/> « <g/> Коментарі до " <g/> Небожа Рамо <g/> "» <g/> ) <g/> . </p>
doc#90 Автор <g/> , мабуть <g/> , і не підозрює <g/> , якою убивчою іронією звучить таке виправдання втраченого життя його позитивного героя <g/> ! </p>
doc#91 Епізод з одруженням української селянської дівчини-наймички з Кременчуччини з негром без єдиної думки про те <g/> , як же вони зорганізують своє життя <g/> , — абсурдний з усіх поглядів <g/> .
doc#92 Він писав про трудності для « <g/> без'язиких <g/> » в Америці ( <g/> я тоді не знав <g/> , що це було з власного досвіду <g/> , він не опанував англійської мови для розмов і викладів до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард фактично не мав іншого кандидата на лектора російської мови <g/> , Гарвард у ті роки волів не брати на працю жінок <g/> , Гарвард дістав величезну пожертву на розбудову слов'янських студій <g/> .
doc#93 І це було враження <g/> , що лишилося незабутнім на все моє дальше життя <g/> . </p>
doc#94 Треба було жертвувати свої неділі й свята <g/> , треба було вкорочувати своє життя надміром надсильної праці <g/> , гинути в боротьбі з підступними й всюдисущими « <g/> клясовими ворогами <g/> » <g/> , своєю кров'ю зрошувати землю прикордонь <g/> .
doc#95 Але ні <g/> , так виглядає й нове місто <g/> , воно розбудовується <g/> , бігають по двох лініях поїзди метро <g/> , споруджується третя <g/> , місто повне життя й руху <g/> , але де в новій частині міста архітектурно видатні будинки <g/> , цікаві пам'ятники <g/> ?
doc#96 чи рибного промислу в розбурханому морі <g/> , а <g/> , радше <g/> , в своєрідній патріярхальності сучасного життя <g/> , таки цілком сучасного <g/> , з усіма здобутками новітньої техніки <g/> . Символ цього — ісландська
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#98 так за звичкою зветься <g/> . </p><p> А живих джерел без ліку <g/> , жадібно пнуться вони в життя <g/> . Без адміністративних заходів <g/> , без примусу <g/> , наказів чи указів <g/> , гістерик <g/> , підплачувань
doc#99 прадідів великих <g/> . </p><p> Але повернімось від проблем подорожей у нікуди <g/> , вибоїстих трас <g/> , сенсу життя <g/> , песимізму й ремства до Оксани Забужко <g/> , у книжці поезій якої я тепер гостюю
doc#100 непотопельну ні в яких огнях і водах провінційність <g/> , з якою я воюю все свідоме життя <g/> , але <g/> , на жаль <g/> , мало результативно <g/> . Звичайно ж <g/> , не про Шевченка
doc#101 У містечку Лунд ( <g/> Швеція <g/> ) <g/> , де я викладав в університеті <g/> , я вдався до чернечого способу життя — два з половиною роки просидів у бібліотеці <g/> .
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .