Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 А що ж з 20-тим століттям <g/> ?
doc#100 Коли настане час вписуватися нам у світовий <g/> , ну скромніше — у європейський контекст нашого століття <g/> , то я <g/> , не вагаючися <g/> , згадав би <g/> , певно <g/> , Валер'яна Підмогильного <g/> , Євгена Маланюка <g/> , Євгена Плужника <g/> , Миколу Куліша <g/> , звичайно ж — ранній Тичина <g/>
doc#101 Ю. Шевельова проходила у « <g/> затінку совиних крил <g/> » ( <g/> таку ж бо назву мала його перша публікація на батьківщині після довготривалої ізоляції <g/> .
doc#101 В цьому можуть переконатися й наші читачі <g/> , бо ж розмова між тим <g/> , хто запитує <g/> , і тим <g/> , хто відповідає <g/> , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p>
doc#101 В цьому можуть переконатися й наші читачі <g/> , бо ж розмова між тим <g/> , хто запитує <g/> , і тим <g/> , хто відповідає <g/> , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p>
doc#101 Що ж до Чернівців <g/> , то напівжартома можна сказати <g/> , що вже 50 років я мрію побувати туї’ <g/> .
doc#101 ці явища нашого нинішнього суспільного буття стали джерелом внутрішнього незатишку старшого покоління і розчарування або ж байдужости молодшого <g/> : переконані комуністи стали переконаними демократами <g/> , а русифікатори — українізаторами <g/> . Отже
doc#101 Але Ваша друга половина питання — чи тут не твориться міт <g/> , знову ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> .
doc#101 Це <g/> , знову ж таки <g/> , дуже трудно сказати <g/> , тому що я її бачив по-різному <g/> .
doc#102 У чому ж <g/> , власне <g/> , полягає ренегатство Ю. В. Шевельова <g/> , зі статті складно зрозуміти <g/> , оскільки жадних поважних доказів автор не наводить <g/> .
doc#102 В аспекті ж політичному не вважав себе учасником зіткнення двох тоталітарних систем у 1939-1945 роках <g/> .
doc#102 Я ж був його вчителем три роки в Газетному технікумі і два роки в університеті <g/> .
doc#102 Я йому тоді кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , Ви ж напишіть мені щось <g/> » <g/> .
doc#102 Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> , але ж Ви мені її даєте <g/> » <g/> .
doc#103 До того ж <g/> , є на світі ( <g/> і <g/> , сподіваюся <g/> , будуть <g/> ) критики <g/> , полемісти <g/> , історики <g/> .
doc#103 До того ж <g/> , це цілком природно <g/> , що люди на одні й ті ж самі речі <g/> , факти <g/> , вчинки дивляться по-різному <g/> .
doc#103 До того ж <g/> , це цілком природно <g/> , що люди на одні й ті ж самі речі <g/> , факти <g/> , вчинки дивляться по-різному <g/> .
doc#103 певні <g/> , що вони однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка
doc#103 мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї писали про мене свої спогади <g/> </p><p> — Але ж та прихована й відкрита « <g/> політика бойкотування <g/> » <g/> , яку тривалий час вів проти Вас
doc#103 такий лист і справді був <g/> , але до мене він ніколи не потрапляв <g/> . </p><p> Що ж до різних нагород чи високих визнань <g/> , я ніколи « <g/> не горів <g/> » бажанням їх