Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Але ж це не все і <g/> , мабуть <g/> , і не головне <g/> , хоч і значуще <g/> .
doc#97 Бо ж він писав біографію <g/> . </p>
doc#97 Якби ж тільки не втручався той клятий homo sovieticus <g/> !
doc#98 , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> . Просто — про <g/> . </p><p> Я ж його в суті справи не знав <g/> . Ніколи не був у нього в гостях <g/> ,
doc#98 Це була дружина Лева Юхимовича та її брат <g/> , рятувалися від німецької навали <g/> , продираючися на схід — не забуваймо <g/> , вони ж були євреї <g/> .
doc#98 Побіч зажерливо примітивних пузирів <g/> , калиток та інших « <g/> глитаїв <g/> , або ж павуків <g/> » прокладали собі відмінний шлях — Чикаленки <g/> , Терещенки <g/> , Симиренки <g/> , Алчевські і ще жменька <g/> , ще тільки в першому поколінні <g/> , і мерехтливими вогниками непевної надії <g/> .
doc#98 Тоді ж таки <g/> , 1929 <g/> , в романі « <g/> Робітні сили <g/> » розгорнув паралельну систему селекції й плекання еліти Михайло Івченко <g/> .
doc#98 А тимчасом <g/> , щоб усе ж таки був якийсь документаційний матеріял <g/> , упроваджую — я вже згадував це — лист Новиченка до мене <g/> .
doc#98 ( <g/> А ну ж <g/> , у чию душу словечко западе <g/> .
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/> …
doc#99 ( <g/> Правда <g/> , титульна сторінка додає підзаголовок « <g/> Франківський період <g/> » — але ану ж там ідеться про Леонґарда Франка <g/> , німецького експресіоніста <g/> , або Волдо Франка <g/> , американця <g/> , щоб не згадувати проти ночі про еспанського кавдійо <g/> .
doc#99 Надто римське II — це ж тільки двічі І <g/> , комбінація І + І <g/> , двох однакових одиниць <g/> , якісно не відмінних <g/> . </p>
doc#99 розпад часу і втрата місця <g/> , Гамлетове « <g/> зірвався світ з завіс <g/> » <g/> . </p><p> Якби ж на місце занепалого й приреченого поставало нове <g/> , але нові структури ще не народилися <g/> ,
doc#99 Людські стосунки вивернені сподом догори <g/> , як у тому оповіданні Мопассана ( <g/> « <g/> Le port <g/> » — « <g/> У порту <g/> » <g/> ) <g/> , де герой-матрос <g/> , шукаючи легкого кохання за малі гроші <g/> , мало не став клієнтом своєї ж таки — спершу невпізнаної — сестри <g/> , і <g/> , обоє в сльозах <g/> , проводять решту ночі в кімнаті борделю <g/> …
doc#99 погляд <g/> , погожі поезії <g/> , найбільше « <g/> Тост <g/> » <g/> , але коли заглибитися — це ж хвала мистецтву в протиставленні життю <g/> . І її головна функція — вияскравити похмурість збірки білим
doc#99 Та ж так не пишеться <g/> !
doc#99 ( <g/> А воно ж зовсім не <g/> .
doc#100 Але <g/> , уявіть <g/> , десь рік тому в нашому ж Інституті були читання на тему « <g/> Українська література XX століття в контексті загальноєвропейських художніх шукань <g/> .
doc#100 Але ж нині й школяреві відомо <g/> , що це генія України аніяк не похитнуло на своєму місці <g/> .
doc#100 Звичайно ж <g/> , не про Шевченка мовиться чи Франка й Лесю Українку Але й їх мало знають у світі <g/> , не заплющуймо на це очі <g/> .