Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Але мусіли б ми знати попередню біографію Маланюка краще <g/> , а хто ж її знає <g/> .
doc#96 Бо треба ж її працівникам відпочити <g/> .
doc#79 Суспільна форма заглушає людську індивідуальність <g/> , навіть якщо ця індивідуальність пробує змагатися з суспільством на його ж ґрунті <g/> .
doc#19 <p> І Господь нам допоможе <g/> : дасть на хлібі нам дорід <g/> , </p><p> Дасть на овочі достаток <g/> , на худобі ж — добрий плід <g/> ! </p>
doc#89 Коли ж — досить рідко — трапиться <g/> , що їм своєчасно не дадуть умерти <g/> , а їхні ідеї проголосять вічними <g/> , то це катастрофічно позначається на літературі <g/> , що її силкуються скувати додержанням їх заповітів <g/> .
doc#40 <p> § 76. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ </p><p> З-поміж різних чергувань приголосних у сучасній українській мові найчастіше зустрічається чергування задньопіднебінних і гортанних приголосних к <g/> , х <g/> , г ( <g/> ґ <g/> ) <g/> , що відбувається за схемою <g/> : задньопіднебінний ( <g/> гортанний <g/> ) — середньопіднебінний — палаталізований зубний <g/> , а саме <g/> : </p><p> г ( <g/> ґ <g/> ) — ж — з' </p><p> х — ш — с' </p><p> к — ч — ц' </p><p> Ці чергування в сучасній українській мові здебільшого зв'язані з певними морфологічними категоріями і тому переважно вже згадувалися в огляді частин мови <g/> .
doc#49 А воно ж — зовсім з іншої стилістичної сфери <g/> .
doc#2 Це <g/> , — ну <g/> , звичайно ж — опис того <g/> , що вже було <g/> , але на усвідомленні універсальности своєї долі <g/> , на розумінні <g/> , що немає значення <g/> , кому ця доля трапиться раніше <g/> , а кому пізніше <g/> .
doc#30 Київ — дуже мале місто <g/> , а до того ж — половинка українська <g/> , а друга руська <g/> .
doc#61 Одружився ж — прибавилося щось зайве в моєму житті <g/> » <g/> .
doc#100 Коли настане час вписуватися нам у світовий <g/> , ну скромніше — у європейський контекст нашого століття <g/> , то я <g/> , не вагаючися <g/> , згадав би <g/> , певно <g/> , Валер'яна Підмогильного <g/> , Євгена Маланюка <g/> , Євгена Плужника <g/> , Миколу Куліша <g/> , звичайно ж — ранній Тичина <g/> …
doc#70 Фізично <g/> , я розумію <g/> , це ледве чи можливо <g/> ; знову ж </p><p> — редактори <g/> , папір <g/> , друкарні <g/> .
doc#63 Це тільки інший аспект того ж — сказати б <g/> , кулішівського — конфлікту з Україною <g/> .
doc#40 <p> 3. Асиміляції за місцем вимови відбуваються звичайно тоді <g/> , коли середньо-піднебінний приголосний опиняється перед зубним або навпаки <g/> , а саме <g/> , опиняючися перед зубним ц' середньо-піднебінні звуки переходять відповідно <g/> : </p><p> ж — у з' <g/> , </p><p> ш — у с' <g/> , </p><p> а ч ( <g/> так само <g/> , які т <g/> ) зливається з наступним ц' у довге ц' <g/> , напр <g/> .
doc#51 Хоч він і був базований на діялектних матеріялах <g/> , але в певному доборі <g/> , подиктованому критерієм бодай мінімальної придатности їх у літературній мові <g/> , а до того ж — і це головне — перепущених через сито загальноукраїнської фонетики й морфології <g/> . </p>
doc#72 <p> Кілька місяців пізніше у тому ж “ <g/> Прапорі марксизму <g/> ” ( <g/> 1930,3 <g/> ) надруковано статтю того ж автора під невинним заголовком “ <g/> Кілька слів про словники <g/> ” <g/> .
doc#25 Написана к. 1898 р. <g/> , вперше надрукована 1929 р. в тому ж “ <g/> Українському діалектологічному збірнику <g/> ” <g/> , 2. Друга оборона прав української літературної мови <g/> , викликана протиукраїнською статтею в “ <g/> Киевлянине <g/> ” ч. 49 з 1898 р. </p><p> 10.“ <g/> Что такое малорусская ( <g/> южнорусская <g/> ) речь <g/> ?
doc#72 його ж “ <g/> Ілюстрованої історії України <g/> ” <g/> ; “ <g/> Про народне самоврядування <g/> ” В. Королева розійшлося в кількості 50 тисяч <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Дядько Григорій і соромився наче плакати <g/> , проти дівчат стидно — ну й не видержка ж <g/> …
doc#56 » завива <g/> , </p><p> і матюками гне </p><p> при місяці і сонці <g/> , </p><p> й на пляжах </p><p> жирні ж <g/> …