Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) <g/> , можливість <g/> , якої бажають <g/> , про яку мріють ( <g/> »Ой <g/> , які ж бо ви хороші <g/> !
doc#97 Ось аральська експедиція — докладно довідуємося про роботи команди <g/> , але здебільша невідомо <g/> , які ж були обов'язки й праці саме Шевченка <g/> , крім малювання краєвидів <g/> ; і <g/> , прочитавши всі три книжки <g/> , ми так і не знаємо <g/> , чи Шевченко брав регулярну участь у корабельній службі і в авралах <g/> .
doc#9 <p> Розгляньмо ж тепер кожен з цих періодів зокрема <g/> , з тим щоб потім <g/> , підбивши підсумки <g/> , окреслити синхронно <g/> , які ж галицькі елементи сприйняті й засвоєні сучасною українською літературною мовою і яка їхня питома вага <g/> , а почасти й накреслити деякі ймовірні перспективи <g/> . </p>
doc#81 Ну <g/> , тепліше в Харкові <g/> , ну <g/> , більше місто <g/> , але все це Росія <g/> , всі ми русские люди <g/> , і він теж русский человек <g/> , які ж тут проблеми <g/> !
doc#81 Навіть тоді ці <g/> , далеко не пацифістичні <g/> , але які ж потужні новелетки друкувалися частіше не в Львові <g/> , а в далекій Празі <g/> , в журналі мельниківців « <g/> Пробоєм <g/> » <g/> .
doc#92 Ми робили на них дарчі написи <g/> , ніби дружні <g/> , але які ж холодні <g/> , без особистого дотику <g/> , навіть без дати <g/> , ніби підкреслюючи їх формальний характер <g/> : « <g/> На добру згадку від автора <g/> » <g/> , « <g/> З привітом від автора <g/> » <g/> , « <g/> З Новим роком <g/> !
doc#81 Ті були хлопці й дівчата щойно з села <g/> , ще півдіти <g/> , недосвідчені <g/> , — але які ж чулі на те <g/> , що чули й бачили <g/> .
doc#4 Про цей відхід незаперечно говорять стилізації — і які ж удалі <g/> !
doc#81 Катаклізми історії прокочуються над людськими долями дуже конкретно й дуже індивідуально <g/> , але статистика може вирівняти ці суто індивідуальні — і які ж по-людському болючі — долі в просте цифрове узагальнення <g/> . </p>
doc#19 <p> Чи є ж у цьому страшному світі розкладу й маразму світлі постаті <g/> ?
doc#63 А Маланюк стоїть у безконечному і сповненому суперечностей монолозі <g/> , зверненому до України <g/> , і не має сили ні відвернутися від неї <g/> , ні прийняти її таку <g/> , як вона є. </p><p> Чи є ж хоч якісь познаки виходу з цього затяжного конфлікту <g/> ?
doc#75 Окцелентує Сенченко <g/> : « <g/> А єдине ж нове в світі — чоловік <g/> .
doc#40 <p> До середньо-піднебінних звуків прилучають звичайно протисні звуки ш ( <g/> глухий <g/> ) і ж ( <g/> дзвінкий <g/> ) і африкати ч ( <g/> глуха <g/> ) і дж ( <g/> дзвінка <g/> ) <g/> , а також дзвінкий протисний й. Звуки ш і ж творяться аналогічно до с <g/> , з <g/> , тільки язик спускається при них нижче <g/> , щілина з піднебінням буває ширша <g/> , краї язика піднесені менше <g/> , натомість кінчик язика перебуває не проти долішніх <g/> , а проти горішніх зубів <g/> .
doc#25 Для нього більше важило підкреслити давність поділу східніх слов'ян на групи <g/> , і тому він у полеміці з Булічем силкувався довести <g/> , що є <g/> , власне <g/> , тільки одна риса <g/> , беззастережно спільна всім східньослов'янським мовам ( <g/> повноголос <g/> ) <g/> , більш-менш сюди він погоджувався прилучити це початкове о- з je- ( <g/> озеро <g/> , осінь <g/> ) і ж із *dj ( <g/> пряжа <g/> ) ( <g/> 8 <g/> , 165 <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> До середньо-піднебінних звуків прилучають звичайно протисні звуки ш ( <g/> глухий <g/> ) і ж ( <g/> дзвінкий <g/> ) і африкати ч ( <g/> глуха <g/> ) і дж ( <g/> дзвінка <g/> ) <g/> , а також дзвінкий протисний й. Звуки ш і ж творяться аналогічно до с <g/> , з <g/> , тільки язик спускається при них нижче <g/> , щілина з піднебінням буває ширша <g/> , краї язика піднесені менше <g/> , натомість кінчик язика перебуває не проти долішніх <g/> , а проти горішніх зубів <g/> .
doc#62 Знищення людини її ж таки ім'ям <g/> . </p>
doc#96 Не мавши авантюрничо-конкістадорського духу Діди Палій — читачі « <g/> Сучасносте <g/> » добре пригадують її нарис про її ж таки подорож до незайманих джунглів горішньої Амазонки <g/> , — я не брав участи в полюванні на кита <g/> , ані навіть не спостерігав <g/> , як забиту тварину крають на китоловній станції недалеко від Рейк'явіку <g/> . </p>
doc#48 Так ховає під руїнами її ж власної хати бабу Секлету шофер Гришка Четверик <g/> , — щоб хата не заступала йому сонця ( <g/> « <g/> Як баба Секлета на той світ поїхала <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> § 76. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ </p><p> З-поміж різних чергувань приголосних у сучасній українській мові найчастіше зустрічається чергування задньопіднебінних і гортанних приголосних к <g/> , х <g/> , г ( <g/> ґ <g/> ) <g/> , що відбувається за схемою <g/> : задньопіднебінний ( <g/> гортанний <g/> ) — середньопіднебінний — палаталізований зубний <g/> , а саме <g/> : </p><p> г ( <g/> ґ <g/> ) — ж — з' </p><p> х — ш — с' </p><p> к — ч — ц' </p><p> Ці чергування в сучасній українській мові здебільшого зв'язані з певними морфологічними категоріями і тому переважно вже згадувалися в огляді частин мови <g/> .
doc#40 Ці пари такі <g/> : </p><p> п — б ш — ж </p><p> т — д ч — дж </p><p> с — з к — г </p><p> ц — дз </p><p> Таке парне групування таке властиве системі української мови <g/> , що відповідні пари творяться навіть з приголосних з не зовсім однаковою вимовою <g/> , а саме х — г і часом навіть ф — в. Не мають одначе жадних глухих відповідників звуки м <g/> , н <g/> , р <g/> , л <g/> , а також й. </p><p> В основу класифікації приголосних кладуть звичайно два моменти <g/> : який мовний орган своїм рухом створює перепону або звуження видиховому повітрю ( <g/> язик різними своїми частинами <g/> , губи <g/> ) і в якому місці ротової порожнини