This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | жанрами <g/> . « <g/> Мусить же бути <g/> , — писав він <g/> , — все | ж | таки якась більш шляхетна мова для більш |
doc#9 | більша <g/> , ніж це припускається <g/> . </p><p> По-друге <g/> , знову | ж | таки в народницькому дусі <g/> , літературну мову |
doc#9 | ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , весільлі ( <g/> 28 <g/> ) та ін <g/> . <g/> ; </p><p> є. g чергується з | ж | в дієсловах II дієвідміни <g/> : паскужу ( <g/> 50 <g/> ) <g/> , шкожу |
doc#9 | північно-українського наріччя <g/> , але все | ж | доволі близьке до перехідних на північній |
doc#10 | — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того | ж | самого процесу <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p><p> Якщо брати рефлекси о |
doc#10 | , як ми вже бачили <g/> , лишилося неопрацьованим <g/> . Що | ж | до історії української мови <g/> , то Ганцов не лишив |
doc#10 | , що сиділа тоді в тій же тюрмі12 <g/> ) <g/> . За тими | ж | відомостями Курило було заборонено проживати |
doc#10 | р. <g/> , бувши учнем першого класу гімназії <g/> . </p><p> Тоді | ж | таки Курило починає працю над українською |
doc#12 | . </p><p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків | ж | <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о |
doc#12 | губних ( <g/> б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м <g/> ) <g/> , середньопіднебінних ( <g/> | ж | <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , й <g/> ) <g/> , задньопіднебінних і гортанних ( <g/> к <g/> , |
doc#12 | прикметників наростком -ш ( <g/> ий <g/> ) попередні г <g/> , | ж | <g/> , з в сполученні з ш дають жч <g/> , напр <g/> . <g/> : дорожчий ( |
doc#12 | то <g/> , </p><p> е <g/> ) Частка же ( <g/> після попереднього голосного | ж | <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників і |
doc#12 | перед приголосним після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , | ж | <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо українським и <g/> , напр <g/> . <g/> : |
doc#12 | , Мікльошіч <g/> . </p><p> Але в російських назвах після | ж | <g/> , ш <g/> , ц пишемо и <g/> , напр <g/> . <g/> : Шишков <g/> , Жибков <g/> . </p><p> 3. |
doc#12 | півострів <g/> , гора Арарат <g/> , канал Ля - Манш <g/> . </p><p> Коли | ж | такого поділу зробити не можна <g/> , пишемо великою |
doc#14 | в журналах <g/> , лишився поза межами збірки <g/> . Що | ж | <g/> , коли поет хоче бути таким <g/> , ми змушені прийняти |
doc#15 | , що всі ці слова - іменного походження <g/> ; сюди | ж | відносить він і переліки <g/> , заголовки і т. п. </p> |
doc#15 | стилістичну ролю до компоненту опису і до того | ж | неодмінно в сусідстві з дієслівними реченнями |
doc#15 | член виражений прямо прислівником того | ж | кореня <g/> , напр <g/> . <g/> : страх - страшно <g/> , жаль - жал [ <g/> ь <g/> ] ко |
doc#15 | ( <g/> " <g/> Я думал <g/> , что пожар <g/> , ей богу <g/> " <g/> , Гоголь <g/> ) <g/> ; у нього | ж | є приклади вживання називних речень у |