Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 використання почутого <g/> . </p><p> Побічно ці ж мовні емоції захоплення усною мовою галичан <g/> ,
doc#94 , інсценізований щонайменше при участі того ж Скрипника або й під його проводом <g/> . 1 вона
doc#81 . ( <g/> На жаль <g/> , не пригадую прізвища лікарки <g/> , а вона ж всемірно заслуговує на мою подяку <g/> ) <g/> . </p><p> Не тільки
doc#49 як Тичинина « <g/> Дума про трьох вітрів <g/> » або Барчині ж « <g/> Дума про доброго кубанця <g/> » і « <g/> Поліщуки <g/> » <g/> .
doc#40 ( <g/> типу мороз <g/> , берег <g/> , полон <g/> ) <g/> , бо вони мають такі ж закономірності <g/> . </p><p> Більше життездатности
doc#81 другим <g/> . Усе це робилося в ім'я такої ж дитячо-облудної уяви дійсности <g/> , яка
doc#70 з християнством <g/> , природно <g/> , пройшли ту ж еволюцію <g/> , яка відбувалася в українській мові з
doc#71 голос Твій <g/> , справжня воля Твоя <g/> . До того ж часу ми закликаємо спокійно <g/> , але рішуче
doc#30 » <g/> ) <g/> . Невже справді Гілтон росте проти Софії <g/> ? Це ж ганьба <g/> . І з мого готельного вікна в « <g/> Дніпрі <g/> » був
doc#72 , щоб після дев'ятьох літер — д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ш <g/> , ч <g/> , р — перед приголосною
doc#59 пряме продовження його висловлювань на ці ж теми в Мюнхені <g/> , — хоч у пляні реального часу <g/> ,
doc#100 нам легко буде думати про вихід у світ <g/> . А що ж з 20-тим століттям <g/> ? Точніше — з літературою
doc#65 , або сучасна <g/> , або наявна ситуація тощо <g/> . Де ж тут зберігати історичну приналежність до
doc#49 долі <g/> . Коло хати рідня — цей символ <g/> , звичайно ж <g/> , росте на асоціяціях з Шевчен- ковою ( <g/> « <g/> Садок
doc#40 , і усміхається <g/> , і стиха промовить нишком <g/> : « <g/> Де ж те лихо <g/> ? Печалі тії <g/> , вороги <g/> ? » ( <g/> »I досісниться«
doc#63 від неї <g/> , ні прийняти її таку <g/> , як вона є. </p><p> Чи є ж хоч якісь познаки виходу з цього затяжного
doc#40 співає — йому співається ( <g/> див <g/> . § 18 <g/> ) <g/> . Це знову ж таки зовсім специфічне значення <g/> , яке не
doc#81 з цієї ділянки писано вже пізніше <g/> ) <g/> . До того ж більшість робіт з українського мовознавства
doc#40 Сибір водило <g/> , воно тебе весь вік дурило <g/> ; приспи ж його <g/> , і занехай свою Борзну і Хвастовщину <g/> .
doc#48 слухаю <g/> ! За вами слово <g/> … ну <g/> ! » Бо і справді <g/> : кого ж він знає в країні ночі <g/> ? Кому відкриє свою