This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | використання почутого <g/> . </p><p> Побічно ці | ж | мовні емоції захоплення усною мовою галичан <g/> , |
doc#94 | , інсценізований щонайменше при участі того | ж | Скрипника або й під його проводом <g/> . 1 вона |
doc#81 | . ( <g/> На жаль <g/> , не пригадую прізвища лікарки <g/> , а вона | ж | всемірно заслуговує на мою подяку <g/> ) <g/> . </p><p> Не тільки |
doc#49 | як Тичинина « <g/> Дума про трьох вітрів <g/> » або Барчині | ж | « <g/> Дума про доброго кубанця <g/> » і « <g/> Поліщуки <g/> » <g/> . |
doc#40 | ( <g/> типу мороз <g/> , берег <g/> , полон <g/> ) <g/> , бо вони мають такі | ж | закономірності <g/> . </p><p> Більше життездатности |
doc#81 | другим <g/> . Усе це робилося в ім'я такої | ж | дитячо-облудної уяви дійсности <g/> , яка |
doc#70 | з християнством <g/> , природно <g/> , пройшли ту | ж | еволюцію <g/> , яка відбувалася в українській мові з |
doc#71 | голос Твій <g/> , справжня воля Твоя <g/> . До того | ж | часу ми закликаємо спокійно <g/> , але рішуче |
doc#30 | » <g/> ) <g/> . Невже справді Гілтон росте проти Софії <g/> ? Це | ж | ганьба <g/> . І з мого готельного вікна в « <g/> Дніпрі <g/> » був |
doc#72 | , щоб після дев'ятьох літер — д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , | ж | <g/> , ш <g/> , ч <g/> , р — перед приголосною |
doc#59 | пряме продовження його висловлювань на ці | ж | теми в Мюнхені <g/> , — хоч у пляні реального часу <g/> , |
doc#100 | нам легко буде думати про вихід у світ <g/> . А що | ж | з 20-тим століттям <g/> ? Точніше — з літературою |
doc#65 | , або сучасна <g/> , або наявна ситуація тощо <g/> . Де | ж | тут зберігати історичну приналежність до |
doc#49 | долі <g/> . Коло хати рідня — цей символ <g/> , звичайно | ж | <g/> , росте на асоціяціях з Шевчен- ковою ( <g/> « <g/> Садок |
doc#40 | , і усміхається <g/> , і стиха промовить нишком <g/> : « <g/> Де | ж | те лихо <g/> ? Печалі тії <g/> , вороги <g/> ? » ( <g/> »I досісниться« |
doc#63 | від неї <g/> , ні прийняти її таку <g/> , як вона є. </p><p> Чи є | ж | хоч якісь познаки виходу з цього затяжного |
doc#40 | співає — йому співається ( <g/> див <g/> . § 18 <g/> ) <g/> . Це знову | ж | таки зовсім специфічне значення <g/> , яке не |
doc#81 | з цієї ділянки писано вже пізніше <g/> ) <g/> . До того | ж | більшість робіт з українського мовознавства |
doc#40 | Сибір водило <g/> , воно тебе весь вік дурило <g/> ; приспи | ж | його <g/> , і занехай свою Борзну і Хвастовщину <g/> . |
doc#48 | слухаю <g/> ! За вами слово <g/> … ну <g/> ! » Бо і справді <g/> : кого | ж | він знає в країні ночі <g/> ? Кому відкриє свою |