Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 До того ж <g/> , Україна не повинна була мати від того часу ані грошей своїх <g/> , ані поштових марок <g/> , ані війська <g/> , ані міліції <g/> , ані власних свят <g/> .
doc#98 Побіч зажерливо примітивних пузирів <g/> , калиток та інших « <g/> глитаїв <g/> , або ж павуків <g/> » прокладали собі відмінний шлях — Чикаленки <g/> , Терещенки <g/> , Симиренки <g/> , Алчевські і ще жменька <g/> , ще тільки в першому поколінні <g/> , і мерехтливими вогниками непевної надії <g/> .
doc#40 ) говориться про вихід людей у радісному настрої <g/> ; якщо ж написати « <g/> Вийдіть <g/> , радісні <g/> , з підвалів <g/> …
doc#56 <p> Усе це — велика і самостійна тема <g/> , і до того ж публіцистика <g/> , а наша головна тема сьогодні — вірші <g/> .
doc#40 <p> Наростки -ач ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -уч ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ащ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ущ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , завжди наголошені <g/> , мають у головному таке ж значення <g/> , як і розглянені перед цим <g/> , тільки забарвлені дещо інтимніше <g/> , подекуди навіть можуть мати нюанс прихованої симпатії ( <g/> тоді <g/> , коли основне значення прикметника має позитивне забарвлення <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 Без мене готова була розпастися адміністративна машина Галичини <g/> , хіба ж ні <g/> ?
doc#78 Що ж дивного <g/> , що знаходимо силу північних елементів і в його фонетиці <g/> , і в морфології <g/> , і в словнику <g/> .
doc#27 Тут нема нічого дивного <g/> , коли згадаємо загальне різко негативне ставлення Куліша до Котляревського й котлярєвщини <g/> , виразно висловлене 1858—1860 року в « <g/> Погляді на українську словесность <g/> » ( <g/> « <g/> реготом над " <g/> Енеїдою <g/> " мало-мало не згубили сами земляки свого ж новонародженого слова <g/> » <g/> ) і зформульоване <g/> , в листах <g/> , також у записці до Тарновського ( <g/> 1856 <g/> ) <g/> , де Куліш застерігає <g/> , щоб не « <g/> удрати таких троянців <g/> , що всяке одцурається <g/> » <g/> , і в листі до Кониського ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> .
doc#23 <p> Таку ж перевагу загальних ( <g/> родових <g/> ) окреслень спостерігаємо в ліриці Байрона <g/> .
doc#74 А все ж <g/> , окрім двох україномовних шкіл Червоних старшин - в Харкові й Києві <g/> , - створено Кінний корпус Червоного козацтва України в Гайсині на Поділлі <g/> .
doc#81 Навіть тоді ці <g/> , далеко не пацифістичні <g/> , але які ж потужні новелетки друкувалися частіше не в Львові <g/> , а в далекій Празі <g/> , в журналі мельниківців « <g/> Пробоєм <g/> » <g/> .
doc#63 Коли ж автор не може або не хоче так зглибока зачерпнути життьовий матеріял <g/> , то літературні засоби більше випинаються <g/> , більше вражають <g/> .
doc#92 Шведам справа якогось чужинця <g/> , який <g/> , до того ж <g/> , хотів покинути країну <g/> , зовсім не боліла <g/> .
doc#73 Може помірніше застосовані <g/> , але в принципі такі ж тенденції ми зустрінемо і в « <g/> Аркадієві Ярошеві <g/> » Гліба Східного <g/> , і в оповіданнях Олександра Смотрича <g/> . </p>
doc#66 <p> Згорілу ж хату дарма поливати <g/> , — </p><p> говорить про свою душу Міріям <g/> .
doc#25 Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба такого обсягу <g/> , до того ж при загальному браку матеріялів <g/> , і пізніші досліди показали <g/> , що первісний розподіл говірок у Михальчука був у головному слушніший <g/> , ніж клясифікація Соболевського <g/> , на яку Михальчук був пристав <g/> .
doc#89 Формальні експерименти вже так-сяк визнаються <g/> , хоч і стиснувши зуби й згнітивши серце ( <g/> « <g/> Нехай існують <g/> » <g/> ) <g/> , але допустити скепсис і <g/> , не дай Господи <g/> , песимізм <g/> , це вже було б забагато <g/> : « <g/> Пам'ятаймо <g/> , що скептики нічого не дали світові <g/> , крім скептицизму <g/> » ( <g/> Та ж « <g/> Літературна Україна <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 Того ж року Куліш писав до Милорадовичівни <g/> : « <g/> Наша мова із простонародньої ступила вже вгору і забирає в себе слова і форми із Святого Письма <g/> , а також із обоїх словесностей <g/> , котрі од нас збагатились <g/> : московської і польської <g/> » <g/> .
doc#30 <p> Буду радий почути <g/> , що з Вашим Т. Г. Я ж мало-мало не вийшов у його хрищені батьки <g/> . </p>
doc#22 Коли я спостеріг надзвичайну загальниковість американських вражень Малишка <g/> , — так ніби книжку написала людина <g/> , що ніколи не бачила Америки <g/> , а Малишко ж був у ній <g/> , — я став виписувати конкретні деталі <g/> , схоплені оком автора <g/> .