Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Повертаючися до творення доконаних форм від первіснонедоконаних дієслів <g/> , треба сказати <g/> , що в цьому творенні <g/> , крім приростків <g/> , використовуються почасти і наростки <g/> : наросток -ну- <g/> , заступаючи наростки -а- <g/> , -і- <g/> , рідше -и- <g/> , перетворює дієслово на доконане <g/> : гавкАти — гавкНУти <g/> , кидАти — киНУти <g/> , торкАти — торкНУти <g/> , свистІти — свисНУти <g/> , мипАти — миНУти <g/> , щезАти — щезНУти <g/> ; наросток -а- з тією ж метою може заступатися наростком -и- <g/> , напр <g/> .
doc#63 по кишенях монети зір <g/> , мов ґудзики хлопчак <g/> » <g/> , що показала можливості цілком несподіваної справді української поезії новобароккового стилю <g/> , але промайнула метеором без школи й спадкоємців <g/> , — тут тільки сприймали <g/> , льокалізували <g/> , почасти поглиблювали <g/> , почасти сплощували й спрощували ті ж ідеї й прямування <g/> , а почасти ще й помножували їх на суто емігрантські настрої лютої злоби й розпеченої туги й жаги помсти — настрої психологічно зрозумілі <g/> , але ледве чи конечні для загального розвитку української літератури <g/> . </p>
doc#31 <p> Тоді ж таки <g/> , ще в травні 1925 р. <g/> , підтрим Хвильовому прийшов з Академії Наук у Києві <g/> .
doc#40 Це буває з іменниками чоловічого роду <g/> , що означають осіб <g/> , напр <g/> : « <g/> I все ж те виробляв — дивна річ — однією тисячею жовніра <g/> » ( <g/> Кул <g/> ) <g/> .
doc#84 Але хоч у менших маштабах <g/> , процес перебігає паралельно і з тією ж закономірністю <g/> . </p>
doc#15 <p> Таке ж поєднання різнотипних синтаксичних конструкцій знайдемо і в інших видах сповіщень <g/> .
doc#40 Нарешті в тому ж таки називному відмінку множини старе закінчення -ове збереглося в слові панове <g/> , але набрало значення звертання <g/> , напр <g/> .
doc#65 Приблизно з того ж часу до української мови не входить жадних чужих слів іншими каналами <g/> .
doc#77 Вони в полоні своєї активности <g/> ; віддатися тільки майбутньому — означало б для них зануритися в безплідні мрії <g/> ; віддатися тільки минулому — означало б зректися діяння <g/> , а воно ж стелиться для них безмежним полем <g/> .
doc#72 Великою подією була українізація центрального органу ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У газети “ <g/> Комуніст <g/> ” — 16 червня 1926 р. <g/> , видання з того ж року української газети для робітників “ <g/> Пролетар <g/> ” та українізація обласної одеської газети “ <g/> Известия <g/> ” <g/> , що з 31 серпня 1929 р. почала виходити під новою назвою “ <g/> Чорноморська комуна <g/> ” ( <g/> Скрипник 134 і далі <g/> , 142 <g/> , 148 <g/> ) <g/> .
doc#28 групи неоклясиків <g/> , підтягали його під цю ж категорію <g/> , розглядаючи вияви інших стилів і світосприймань як ознаку недозрілости поета <g/> .
doc#72 його ж “ <g/> Ілюстрованої історії України <g/> ” <g/> ; “ <g/> Про народне самоврядування <g/> ” В. Королева розійшлося в кількості 50 тисяч <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Оце ж козацька слава розливається собі по Вкраїні <g/> » ( <g/> Кул <g/> .
doc#40 : « <g/> Воно хоч сонце і не шкодить доброму парубкові <g/> , а все ж обмитися непогано«— Сенч <g/> .
doc#30 Мід-лайф крайсіс <g/> , який він там не є <g/> , кращий усе ж таки <g/> , ніж енд-лайф крайсіс ( <g/> див <g/> .
doc#9 На традиції « <g/> наддніпрянської <g/> » мови до 1876 р. Але <g/> , по-перше <g/> , вони були призабуті й мертві <g/> , а по-друге <g/> , це ж усе-таки не були традиції газетної мови <g/> .
doc#40 Перед ними <g/> , власне <g/> , відбуваються вже відомі нам чергування <g/> , а саме г <g/> : з' <g/> , ж <g/> : з' <g/> , к <g/> : ц' <g/> , ч <g/> : ц' <g/> , х <g/> : с' <g/> , ш <g/> : с' <g/> , але при цьому зникає наступне с <g/> , напр <g/> .
doc#93 Героїня твору Груша Вачнадзе <g/> , що ціною незчисленних жертв і під загрозою для власного життя проносить <g/> , рятуючи <g/> , крізь безглузді жорстокості безглуздої революції не свою дитину-немовля <g/> , — це ж якоюсь мірою Діва Марія в її втечі до Єгипту <g/> .
doc#15 ] </p><p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Титарівна <g/> » <g/> ) </p><p> 3. </p><p> І біль і горе те <g/> , що піснями плило <g/> , </p><p> І те <g/> , що в мовчанці душа несла <g/> , </p><p> Зеніту свого все ж таки не досягло <g/> . </p>
doc#22 З цих суперечностей виростає культ погонів у прямому й символічному значенні <g/> , культ « <g/> російської класичної музики <g/> » <g/> , наприклад <g/> , Чайковського <g/> , і з того ж джерела — відкидання модернізму в мистецтві <g/> .