Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 До того ж зі свого американського погляду й досвіду до існування політичних партій американці були привчені <g/> , літературні і мистецькі організації для пересічного американця були предметом розкоші <g/> , а брак політичної програми видавався підозрілим <g/> . </p>
doc#22 <p> Проблема безґрунтянства — це <g/> , може <g/> , найхарактеристичніша проблема XX сторіччя <g/> , а проблеми техніки і атомової бомби — це тільки зовнішні прояви все тієї ж проблеми безґрунтянства <g/> .
doc#23 <p> Після широких варіяцій на тему <g/> , де ж можуть перебувати думи <g/> , себто його поезія <g/> , його надхнення — чи в морі <g/> , чи за морем <g/> , чи по скелям <g/> , по бескидам <g/> , чи з панами вельможними ( <g/> випад проти Шевченка <g/> ?
doc#24 <p> Чому ж панує червоний колір <g/> ?
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#26 До того ж <g/> , Україна не повинна була мати від того часу ані грошей своїх <g/> , ані поштових марок <g/> , ані війська <g/> , ані міліції <g/> , ані власних свят <g/> .
doc#27 Тільки в листах до людей старшого покоління концентрація цих елементів стає подеколи густішою <g/> , як от у листі до Максимовича ( <g/> 1858 <g/> ) <g/> : </p><p> « <g/> Так що ж <g/> , така нісенітниця в голові ходить <g/> , неначе <g/> , крий Боже <g/> , з похмілля <g/> .
doc#28 групи неоклясиків <g/> , підтягали його під цю ж категорію <g/> , розглядаючи вияви інших стилів і світосприймань як ознаку недозрілости поета <g/> .
doc#29 <p> Від кон Курбас спеціяльно поставив « <g/> Золоте черево <g/> » Фернана Кроммелінка <g/> , автора франко-бельгійського <g/> , автора <g/> , якого ми знали з вистави його ж таки « <g/> Великодушного рогоносца <g/> » в Москві <g/> , в театрі Меєрхольда <g/> .
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#31 є результат непереможної волі тридцятимільйонової нації <g/> » <g/> , « <g/> Росія ж самостійна держава <g/> ?
doc#32 Я був — тоді ще молодий студент — здивований і вражений тим <g/> , наскільки цей будиночок зберігав архітектуру і начиння старокозацької хати <g/> , а надто величезним <g/> , на цілу стіну <g/> , божником <g/> , що було в ті роки ризиковане <g/> , особливо ж зважаючи на студента <g/> , якого він не знав <g/> .
doc#33 <p> І знову ж було б марною річчю коментувати цю іронію <g/> , де будова фрази заперечує її зміст <g/> , а лицарськість оцінюється копійками <g/> , – для тих <g/> , хто її не розуміє <g/> .
doc#34 Ясно одне <g/> : ця добра душа мала настільки ж добрі наміри <g/> , як і брак кваліфікації для Тх здійснення <g/> .
doc#35 Слова <g/> , вкладені в уста Христові <g/> , звучать тією ж упевнено вольовою інтонацією <g/> : « <g/> І вставши яко рік мир вам <g/> , так буде <g/> .
doc#36 ( <g/> 6 серпня 1884 року в листі до М. Камінського Ґе пише <g/> : « <g/> Я ж газет не одержую <g/> .
doc#37 Якби я жив ще третину сторіччя <g/> , напевне <g/> , мій погляд знову змінився б. Ми течемо <g/> , наше життя тече <g/> , наше минуле тече <g/> , історія пливе в цьому ж струмі <g/> .
doc#38 І хто ж може розкрити її краще від Чижевського <g/> ?
doc#39 Чи ж не правда <g/> : ви бачите ці дзвони <g/> ?
doc#40 У 4 ми робимо ще один крок у тому ж напрямі <g/> , і слово вода означає тут водоймища землі — моря <g/> , озера <g/> , річки <g/> .