Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 не твориться міт <g/> , знову ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> . З
doc#101 на поверхні <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : О <g/> … Це навіть назвати кілька дуже трудно <g/> , тому що існує стандартний образ
doc#101 річ <g/> . А якою я побачив Україну <g/> ? Це <g/> , знову ж таки <g/> , дуже трудно сказати <g/> , тому що я її бачив по-різному <g/> . В
doc#101 течії <g/> , часом абсолютно конфліктні <g/> , це річ дуже непроста в конкретних обставинах <g/> . Так що тут <g/> ,
doc#101 думку <g/> , міг би бути піднесений <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це мені дуже тяжко сказати <g/> . І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> ,
doc#101 бо це передусім справа конкретних заходів <g/> . А це дуже трудно вирішити <g/> . В усякому випадку треба
doc#101 кумедною <g/> . </p><p> Ю. Ш. <g/> : Так <g/> , комічною <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : Ситуація дуже скидається на ту <g/> , що існувала в минулому
doc#102 , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> ,
doc#102 р. <g/> , Київ <g/> » <g/> . </p><p> Книжка поганенька <g/> , та напис дуже зворушливий <g/> . Я ж був його вчителем три роки в
doc#102 якісь <g/> … Тепер він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за два роки він запросив мене знову
doc#102 і став показувати <g/> . І дав мені в подарунок <g/> . Теж не дуже логічно <g/> : якщо я прохвост і негідник і т. д„ і т. д„
doc#102 » <g/> . </p><p> Отже <g/> , це вже після розходження <g/> . Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> … » вже нема <g/> . Адже я відмовився
doc#102 , й один з кращих в університеті <g/> . Він був дуже здібний <g/> . Але я можу подати один такий маленький
doc#102 вже тоді виділявся <g/> . І я запам'ятав його образ дуже добре <g/> : скромний хлопчисько <g/> , дуже здібний <g/> ,
doc#102 його образ дуже добре <g/> : скромний хлопчисько <g/> , дуже здібний <g/> , засвоює все моментально <g/> . Писав він
doc#102 а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> . Одним словом <g/> , він опинився в першій
doc#102 знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій маминій сорочці — це було дуже мило дивитись <g/> . Це у вересні було <g/> . У грудні я бачу
doc#103 взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто
doc#103 є на сторінках спогадів <g/> . </p><p> — Реакція читача на них дуже бурхлива <g/> , навіть тих <g/> , хто їх не читав і <g/> , напевне
doc#103 читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом