This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | сліді « <g/> босих <g/> » котячих лапок <g/> , хоч поза тим | дуже | мало дано з краєвиду <g/> . Так <g/> , як у японському |
doc#4 | випадках одна з особливостей цього стилю — його | дуже | своєрідна « <g/> щоденниковість <g/> » з грою дуже |
doc#4 | — його дуже своєрідна « <g/> щоденниковість <g/> » з грою | дуже | особистого <g/> , інтимно-особистого й загального |
doc#4 | й недоговорювати — використаний у цій книзі | дуже | широко й винятково майстерно <g/> . Використаний |
doc#4 | ( <g/> ір-ір <g/> ) <g/> , Гельм'язова — обмазана ( <g/> аз-аз <g/> ) тощо <g/> , | дуже | послідовно <g/> . Рими ці <g/> , що їх не почерпнеш з |
doc#4 | . Ці засоби в Наталі Лівицької-Холодної | дуже | різноманітні й могли б стати темою окремої |
doc#4 | казавши <g/> : « <g/> Межі того <g/> , що може дати один одному <g/> , - | дуже | вузькі <g/> . Кінець-кінцем людина завжди |
doc#6 | Справді <g/> , “ <g/> канадськости <g/> ” в творчості Курилика | дуже | багато <g/> , часто навіть з документацією <g/> , коли |
doc#6 | мистецька галерія <g/> , — виставці було приділене | дуже | скромне місце — чотири кімнати в підвалі <g/> , з |
doc#6 | одна з його каргин <g/> . Мотив дороги повторюється в | дуже | багатьох його картинах <g/> , вона веде в нікуди <g/> , в |
doc#6 | сумніву <g/> , що Курилик розглядав їх завжди | дуже | поважно ( <g/> як <g/> , зрештою <g/> , й Руссо <g/> ) <g/> . </p><p> Правда <g/> , не менш |
doc#6 | — інші <g/> . Але ці фотографії він міг комбінувати | дуже | довільно <g/> . Так <g/> , на картині “ <g/> Пізнє літо на |
doc#6 | табір уночі <g/> ” <g/> . Багато картин Кріґгофа | дуже | виразно натякають на “ <g/> історію <g/> ” <g/> , в них показану |
doc#6 | натякають на “ <g/> історію <g/> ” <g/> , в них показану <g/> , але | дуже | рідко в назві картини маляр виходить поза межі |
doc#6 | картинах з канадською тематикою люди | дуже | часто не мають обличчя <g/> . Часто вони повернені |
doc#6 | і сумарнообличної манер Курилика <g/> . Одне — | дуже | почесне й підхлібне <g/> ; друге — просто протилежне |
doc#6 | день — усе це вимагало певних спрощень <g/> , часом | дуже | драстичних <g/> . Просто кажучи <g/> , речі нерідко |
doc#6 | , що для нього важили тільки ідея і/або збут <g/> , | дуже | далекий від дійсности <g/> . Насамперед <g/> , не |
doc#6 | будинки й господарські споруди <g/> , Курилик | дуже | по-старомодньому ніби спершу складає рисунок |
doc#6 | , — ч. 11 або “ <g/> Корови під зливою <g/> ” — ч. 28 <g/> , а поза нею | дуже | часто <g/> , наприклад <g/> , на самій переїзній виставці |