Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 про « <g/> поїзди моєї країни <g/> » <g/> . Це не помилка <g/> . Це дуже тонко схоплений штрих <g/> . Попри все СРСР здається
doc#89 і Емпсона існують і в нас <g/> . Але для тих <g/> , хто не дуже любить наші дні і не дуже в них орієнтується <g/> , а
doc#90 і епізодів і — більше нічого <g/> . </p><p> Передусім <g/> , твір дуже тяжко назвати романом <g/> . Це радше художньо
doc#92 першого враження від людини <g/> . В моєму житті воно дуже рідко обманювало <g/> . Інша річ <g/> , що я йшов до розуму й
doc#93 деталів земного нашого існування <g/> , включно з дуже сміливою еротикою <g/> , мало не порнографією <g/> ,
doc#94 з обмеженим знанням і обмеженим полем зору <g/> , дуже часто суб'єктивні <g/> . Але кожного разу в
doc#95 міста <g/> , новими й старими <g/> . Бо хотіли мати хоч дуже загальне враження від різних дільниць міста <g/> .
doc#96 , що живуть під каменями <g/> , коло водоспадів тощо <g/> , дуже жива <g/> . Коли вважається <g/> , що за певним каменем
doc#97 подробиць <g/> , зв'язаних із Шевченком тільки дуже й дуже побічно <g/> , може навіть знавця хилити до сну
doc#99 — про себе <g/> . В « <g/> Автостопі <g/> » багато прощань — і дуже мало зустрічей <g/> . Знаємо <g/> : останнє прощання —
doc#100 праці <g/> , якою будуть користуватися дуже довго <g/> . </p><p> Одне слово — обережно <g/> ! </p><p> Від загальнішого
doc#101 , О. Білецький <g/> , М. Шамрай <g/> . Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> , великого
doc#102 , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> ,
doc#103 взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто