Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 , що змінила свої попередні погляди й перейшла до ворожого табору <g/> . У чому ж <g/> , власне <g/> , полягає
doc#102 з якоюсь делегацією ( <g/> мабуть <g/> , був посланий до Об'єднаних Націй <g/> ) і погодився виступити у нас у
doc#102 » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> , подарував книжку з написом <g/> . Я її маю <g/> ,
doc#102 . Коли почалася війна <g/> , його негайно забрали до війська <g/> , як казали <g/> , « <g/> добровільцем <g/> » <g/> . Звичайно
doc#102 й друге <g/> , яке ми теж з'їли <g/> . </p><p> Тоді він запросив мене до другої кімнати і став мені оповідати <g/> , що <g/> , як
doc#102 додав <g/> , що якби він це знав <g/> , то не рекомендував би до Академії <g/> . Але виникає питання <g/> : як він
doc#102 про неї після того <g/> , як мене рекомендував до Академії <g/> . </p><p> Я знав <g/> , що мене висунули на здобуття
doc#102 еволюціонував <g/> . І так воно й пішло від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p><p> Він талановитий <g/> , не піддаю ніякому
doc#103 , напевне <g/> , однієї руки <g/> . Він взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до
doc#103 до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто скептично <g/> . </p>
doc#103 ) у широкого загалу читачів <g/> . Десь за місяць до трагічного 12 квітня несподівано професор
doc#103 справами <g/> , прогулятися <g/> , іноді навіть провести до кінотеатру <g/> . Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо
doc#103 справ <g/> … А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , дивився <g/> , як
doc#103 вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися дати мені інтерв'ю.
doc#103 якісь теми <g/> , сторінки <g/> , нюанси Вашого життя й до сьогодні <g/> ? </p><p> — Ні <g/> . Я не маю перед ким ховатися чи
doc#103 про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так
doc#103 може зайти людська фантазія <g/> . Зрештою <g/> , мені до цього не звикати <g/> . До того ж <g/> , це цілком природно <g/> ,
doc#103 певні <g/> , що вони однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у
doc#103 однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося
doc#103 інших <g/> » про Вас коли-небудь « <g/> брали близько до серця <g/> » <g/> ? </p><p> — У взаєминах з іншими людьми я завжди