Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0  <p> Бувальщина і небувальщина </p><p> Я постановив удатися до безпрецедентної спроби <g/> . Якщо вона вдасться <g/> , вона не матиме наслідувачів <g/> . Я маю намір
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#0 <p> Несусвітенне скупчення війська <g/> , не готового до бою ні ідейно <g/> , ні технічно — як загально відомо і як здогадувався кожний <g/> , із Н. включно <g/> , — мусило кінчитися і кінчилося масовим полоном і втечею <g/> .
doc#0 До Харкова поранених не везли <g/> , вони гинули далі на захід <g/> , тільки хвилі цивільних утікачів <g/> , особливо євреїв <g/> , безглуздих у своїх хутрах у липневі спеки <g/> , приносили до нібито мирного міста воєнну тривогу й приреченість живих <g/> . </p>
doc#0 Тоді радісно-тріюмфальні маніфестантні юрби великих міст обіцяли собі тріюмфальний і близький вступ свого війська до ворожої столиці і <g/> , кажучи словами російського класика ( <g/> зовсім з іншої нагоди і в іншу добу сказаними <g/> ) <g/> , « <g/> в воздух чепчики бросали <g/> » <g/> .
doc#0 У мешканні жило дві родини <g/> , одна Сербиних <g/> , друга <g/> , як уже знаємо <g/> , Н. Цей дзвінок був до Н. ( <g/> Попередження телефоном не було і не могло бути <g/> , бо не було телефона <g/> .
doc#0 ) Гість <g/> , що оце дзвонив <g/> , мав вибір піти ліворуч до Н. або до Сербиних праворуч <g/> .
doc#0 ) Гість <g/> , що оце дзвонив <g/> , мав вибір піти ліворуч до Н. або до Сербиних праворуч <g/> .
doc#0 Він <g/> , не питавши <g/> , пройшов до Н. Тут мало відбутися те <g/> , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи російською <g/> .
doc#0 — на розмову до КГБ на Раднаркомівській <g/> , зовсім близько <g/> .
doc#0 <p> Дорога була коротка <g/> , від Пушкінської по Раднаркомівській до Сумської <g/> , і розмова не зав'язалася <g/> .
doc#0 Н. автоматично вповільнив ходу <g/> , щоб звернути до сховища <g/> , — так його вчили <g/> , але Галицький кинув <g/> : « <g/> Чекістів бомби не беруть <g/> » <g/> .
doc#0 І далі до призначення <g/> . </p>
doc#0 <p> Бюрократичних перешкод у вступі до будинку КГБ не було <g/> , окремої перепустки на Н. не було <g/> .
doc#0 Трохи згодом до кімнати Галицького ввійшов ще колега чи помічник Галицького <g/> .
doc#0 Справжні контри були виловлені давно до того <g/> . </p>
doc#0 <p> Дорога була коротка <g/> , від Пушкінської по Раднаркомівській до Сумської <g/> , і розмова не зав'язалася <g/> .
doc#0 Н. автоматично вповільнив ходу <g/> , щоб звернути до сховища <g/> , — так його вчили <g/> , але Галицький кинув <g/> : « <g/> Чекістів бомби не беруть <g/> » <g/> .
doc#0 І далі до призначення <g/> . </p>
doc#0 <p> Бюрократичних перешкод у вступі до будинку КГБ не було <g/> , окремої перепустки на Н. не було <g/> .