Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 Євгену Маланюкові <g/> » <g/> , і <g/> , можна думати <g/> , ця система мала бути фундаментально опрацьована в широко замисленій праці « <g/> На висвітлення до " <g/> Анти-світнє <g/> "» <g/> , яка лишилася незакінченою через смерть поетки <g/> .
doc#62 Олена Теліга перенесла " <g/> празький <g/> " стиль життя й літератури до " <g/> варшав'ян <g/> " <g/> , але в ній вимоги ордену сполучилися з увагою до життя з його розмислами й переживаннями <g/> , ба навіть <g/> , horribile dictu <g/> , з трьома к <g/> : куховарством <g/> , кокетством і косметикою <g/> .
doc#62 Є цікаве висловлення про початок відходу Росії від " <g/> якобінізму <g/> " й переходу до " <g/> наших <g/> " <g/> , так би мовити <g/> , " <g/> жірондистсько-американських <g/> " ідей ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , із посиланням на ідеї кирило-методіївські <g/> . </p>
doc#89 Справжній смак охоплює все <g/> , красоти всіх Гатунків <g/> , але від жадного не сподівається більше вдоволення й захоплення <g/> , ніж він може за своєю природою дати <g/> » ( <g/> « <g/> Гамбурзька драматургія <g/> » <g/> ) <g/> , Гете в своїх статтях про Байрона дав зразок вглядової критики і <g/> , вважаючи представників наглядової критики за « <g/> нетворчі натури <g/> » <g/> , характеризував їхню ролю словами <g/> : « <g/> На жаль <g/> , смак нетворчих натур має характер неґації <g/> , звуження <g/> , виключення і кінець кінцем позбавляє творчі шари сили й життя <g/> » ( <g/> « <g/> Коментарі до " <g/> Небожа Рамо <g/> "» <g/> ) <g/> . </p>
doc#62 Що справді споріднює його з гітлеризмом - це відраза й зневага до " <g/> сірої людини <g/> " й виборчої демократії <g/> .
doc#31 Увесь цей жмут обвинувачень вивершується мазохістичним — інакше важко це назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> , під натиском ідеології тієї урбанізованої української буржуазії <g/> , яка мріє зробити з України велику імперіялістичну
doc#98 А тим часом виглядає <g/> , що <g/> , хоч непевне <g/> , вона є. І поза всі його сизокрилі орли не відмовимо Максимові Рильському права бути поетом і людиною <g/> , а Тичині подаруємо його « <g/> до 'дної ями <g/> » <g/> , а з почуттям сорому прослизнемо повз Івано-Микитенкові « <g/> сола на флейті <g/> » <g/> , спрямовані на ліквідацію Леся Курбаса ( <g/> речі <g/> , тепер майже цілком забуті <g/> , але забувати їх не слід було б <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 боліла Раї- су <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 55 <g/> ) <g/> ; належати з родовим відмінком і прийменником до ( <g/> « <g/> Земля до них належить <g/> » — « <g/> Коні не винні <g/> » <g/> , 249 <g/> ) <g/> ; уділяти з родовим відмінком ( <g/> « <g/> Він уділяв ради <g/> » — Там же <g/> , 240 <g/> ; « <g/> східняк <g/> » взагалі сказав би тут інакше <g/> : давав ( <g/> по <g/> ) раду <g/> ) <g/> .
doc#40 ) <g/> , ласий <g/> , жадібний <g/> , здатний з родовим відмінком + прийменник до ( <g/> »До цього Мандибула аж ніяк не почував себе здатним <g/> » ( <g/> Шпол <g/> ) <g/> , голодний з родовим ( <g/> »На вулиці життя кипить <g/> , чвалає — новости голодне <g/> » — Карм <g/> .
doc#99 Нерозрізнення песимізму і гістерїї в поезії <g/> , літературі <g/> , мистецтві — це <g/> , звичайно <g/> , не конче провина мистців <g/> , дзеркало не відповідає за те <g/> , що перед ним миготить <g/> , і не будемо вкидати їх за це до ( <g/> вдосконалених і вже суто національних <g/> , рідних <g/> ) в'язниць <g/> .
doc#43 Так дано образ літніх ароматів лісового повітря <g/> : « <g/> Приходить до ( <g/> зелені <g/> ) неспокійний вітер <g/> , приносить дві чаші <g/> : одну з морською вогкістю <g/> , а другу з смолистим духом лісу <g/> , що на горах <g/> ; проливає чаші <g/> , — змішуються потоки з них — наповнюють небо <g/> » <g/> .
doc#76 Коли факт входження КП регіону до ( <g/> прото <g/> ) білоруської мови на півночі і до ( <g/> прото <g/> ) української мови на півдні став наявним <g/> , в осередку поліських говірок виник термін-самоозначення тутейші ( <g/> тутэйшыя <g/> ) <g/> , себто ті <g/> , що « <g/> тут <g/> » споконвічні й опираються обом експансіям <g/> , з півночі і з півдня <g/> . </p>
doc#76 Коли факт входження КП регіону до ( <g/> прото <g/> ) білоруської мови на півночі і до ( <g/> прото <g/> ) української мови на півдні став наявним <g/> , в осередку поліських говірок виник термін-самоозначення тутейші ( <g/> тутэйшыя <g/> ) <g/> , себто ті <g/> , що « <g/> тут <g/> » споконвічні й опираються обом експансіям <g/> , з півночі і з півдня <g/> . </p>
doc#40 ) членується так <g/> : </p><p> І любов до меншого брата - народилася з народною волею ( <g/> і <g/> ) любов - до меншого брата народилася - з народною волею ( <g/> до <g/> ) брата - меншого ( <g/> з <g/> ) волею- народною </p><p> Таке членування речення зветься членуванням його на синтагми <g/> .
doc#40 , можна вжити складне речення з сполучним словом який <g/> : « <g/> Я з махорки курив « <g/> сигарети« <g/> , до яких ще на фронті звик« <g/> , одначе в письменника ми знаходимо замість сполучного слова ( <g/> до <g/> ) яких сполучник що і займенник ( <g/> до <g/> ) них <g/> : « <g/> Я з махорки курив « <g/> сигарети« <g/> , що до них ще на фронті звик <g/> » ( <g/> Сос <g/> .
doc#40 На письмі закріплене с- у словах скаля <g/> , скло <g/> , склянка <g/> , скоринка <g/> , слюсар <g/> , смалець <g/> ; ш- — в словах шкаралупа <g/> , шкарлятина <g/> , шкарпетка <g/> , шкварка <g/> , шкіра <g/> , шкура <g/> , шкіц <g/> , ( <g/> до <g/> ) шкуляти <g/> , шмарувати <g/> , ( <g/> нав <g/> ) шпиньках <g/> .
doc#40 , можна вжити складне речення з сполучним словом який <g/> : « <g/> Я з махорки курив « <g/> сигарети« <g/> , до яких ще на фронті звик« <g/> , одначе в письменника ми знаходимо замість сполучного слова ( <g/> до <g/> ) яких сполучник що і займенник ( <g/> до <g/> ) них <g/> : « <g/> Я з махорки курив « <g/> сигарети« <g/> , що до них ще на фронті звик <g/> » ( <g/> Сос <g/> .
doc#40 Трапляються ще в цих же значеннях конструкції з прийменником про + знахідний відмінок і до + родовий <g/> , напр <g/> .
doc#40 Головні типи прийменникових словозростів є такі <g/> : </p><p> з <g/> , від + форма родового відмінка <g/> : збоку <g/> , звечора <g/> , згори <g/> , здуру <g/> , ззаду <g/> , знестяму <g/> , знизу <g/> , зозла <g/> , зопалу <g/> , зразу <g/> , спереду <g/> , спочатку <g/> ; відразу <g/> ; </p><p> до + форма родового відмінка <g/> : добіса <g/> , довіку <g/> , догори <g/> , до діла <g/> , додолу <g/> , додому <g/> , до краю <g/> , доладу <g/> , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p>
doc#57 <p> Судячи з опису <g/> , вона була ближча <g/> , ніж будь-яка інша до <g/> , власне <g/> , фолкльору <g/> , з ідеєю простокутньої центральної споруди <g/> , залитої світлом <g/> , багатої на мозаїки й фолкльорний орнамент <g/> .