This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | Мініятюри Т. Шевченка — такі <g/> , як цитовані тут <g/> , — це поезія для Шевченкових читачів <g/> . |
doc#1 | <p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для утаємничених <g/> , це <g/> , у певному розумінні <g/> , езотерична поезія <g/> , недоступна для необізнаного <g/> , випадкового читача <g/> . |
doc#1 | <p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для утаємничених <g/> , це <g/> , у певному розумінні <g/> , езотерична поезія <g/> , недоступна для необізнаного <g/> , випадкового читача <g/> . |
doc#1 | Де ж підмет для цих дієслів <g/> ? |
doc#1 | <p> Очевидно <g/> , тут надто багато деталів для простого порівняння <g/> . |
doc#1 | <p> Знаменно <g/> , що апокаліптичний характер цього Шевченкового « <g/> подражанія <g/> » виник майже цілком самостійно - особливих підстав для нього оригінальний текст не дає <g/> . |
doc#1 | <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p> |
doc#1 | Але навіть для них поет уже не прагне кривавої кари <g/> . |
doc#1 | <p> Поет уже не говорить про помсту <g/> , і хочеться йому не так помсти для « <g/> царів <g/> » <g/> , як просто не дати їм чинити зло <g/> , ув'язнивши <g/> . |
doc#1 | <p> Концепція другого гріха не менш характерна для нових настроїв Т. Шевченка <g/> . |
doc#1 | Однак із віршів цього періоду зникає тематика <g/> , пов'язана з історією України <g/> , тема національного гноблення <g/> , така характерна для періоду « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) <g/> . </p> |
doc#1 | <p> Врешті <g/> , ідеї ці не були нові для Т. Шевченка <g/> . |
doc#2 | <p> Але для поезії це не має значення <g/> . |
doc#2 | <p> Доручення меча <g/> , палання багаття і навіть крик до місяця й зір — ритуал <g/> , і це ще одне виправдання для майбутнього часу в описі <g/> . |
doc#2 | Але традиційність і обрядовість світу Лятуринської — це стала форма для вічного набігання власних почуттів і думок <g/> , і її обряди — не обов'язок і нудна рутина <g/> , а живий зв'язок особи з людським гуртом і всесвітом <g/> , втілення в дії і жести космічної гармонії космічно-людської оркестри <g/> , вічноживе і безпосереднє <g/> , вічно пройняте Божим началом <g/> . |
doc#2 | Яка проста наука <g/> , і яка для багатьох незбагненна й неосяжна <g/> ! </p> |
doc#3 | Не типові нові конструкції для письменників-галичан і для більшости письменників-еміґрантів <g/> . </p> |
doc#3 | Не типові нові конструкції для письменників-галичан і для більшости письменників-еміґрантів <g/> . </p> |
doc#3 | Не буду перелічувати висловлювань на ці теми <g/> , згадаю тільки для прикладу монографію про числівник Макара Івченка « <g/> Числівники української мови <g/> » ( <g/> Київ <g/> , 1955 <g/> , ст <g/> . |
doc#4 | Тих збірок однаково сливе ніхто не має <g/> , і всі вони для сьогоднішнього читача — новина <g/> . |