Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Одначе — і це типово для всього « <g/> вісниківства <g/> » — волею рухає віра <g/> , а в підґрунті віри лежить розум <g/> .
doc#31 Отож реалізм відсувався до часів « <g/> загірньої комуни <g/> » <g/> , коли життя стане прекрасним <g/> , а для своєї сучасности — « <g/> доби горожанських війн <g/> » ( <g/> не тільки на Україні <g/> , а в усьому світі <g/> ) — він жадав романтизму <g/> , « <g/> романтики вітаїзму <g/> » <g/> .
doc#9 Це створювало передумови для внесення галицьких елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#38 З цього випливає <g/> : для доби клясицизму не можна виключати твори <g/> , писані російською мовою <g/> , з головної течії історії української літератури <g/> , хоч це буде слушно для періоду романтизму ( <g/> Гоголь <g/> !
doc#81 Його смерть прийшла не скоро <g/> , але для його колишніх друзів перехід від нидіння в апатії до смерти здався непомітним і природним <g/> .
doc#72 Про подібний випадок з часів своїх гімназійних років у Прилуці ( <g/> тепер Чернігівська область <g/> ) розповідає Володимир Дорошенко <g/> : “ <g/> Не знаючи гаразд мови <g/> , ми залюбки засвоювали собі всякі дивогляди <g/> , подибувані в галицьких виданнях <g/> , уважаючи їх через їх незвичність для нас за якийсь особливий мовний спеціялітет <g/> .
doc#9 « <g/> У Львові не можна навчитись української мови <g/> , а можна тільки збавить свою чисту українську мову дорешти <g/> , так що й самому авторові виправить її згодом буде трудно <g/> »1. « <g/> Загалом сказавши <g/> , галичанам не можна писати книжечок ні для українського народу <g/> , ні для дітей <g/> »2. </p><p> 4. Чим же обґрунтовується такий важкий і безапеляційний присуд <g/> ?
doc#59 А книжка Косача — це книжка про сучасне <g/> ; навіть більше — це книжка для майбутнього <g/> .
doc#76 У давні часи й пізніше історичні обставини ( <g/> контакти колонізаційних рухів з півдня <g/> , з території Муромо-Рязанського регіону <g/> , і з північного заходу <g/> , себто з терену НТ <g/> ) витворили умови для постання говіркового ядра майбутньої російської мови навколо ( <g/> майбутньої <g/> ) Москви і далі <g/> , а централізаційна роля Москви як політичного й культурного центру вможливила закріплення говіркової синтези і ширення її на північ <g/> , схід і почасти південь <g/> , особливо вздовж Дону <g/> .
doc#52 І якщо письменник обожнює народ <g/> , чи не мусить він хоч спробувати знайти зрозуміння також і для своїх і своєї соціяльної групи мучителів <g/> ?
doc#59 <p> В повісті Юрія Косача ця думка стверджується тим <g/> , що найбільше обтяжений « <g/> красивостями <g/> » саме той образ <g/> , для якого авторові бракувало конкретних спостережень <g/> , образ <g/> , що виникав великою мірою апріорно <g/> , — образ нової мадонни українських степів — Лариси <g/> .
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#56 Але характеристичне для стилю Смотрича інше <g/> .
doc#1 <p> Врешті <g/> , ідеї ці не були нові для Т. Шевченка <g/> .
doc#40 <p> Поза тим сполучник та й вживається чимраз рідше <g/> , відчу- ваючися як характеристичний для фолкльорних стилів <g/> .
doc#33 Принади міста існують <g/> , але не для нього <g/> .
doc#34 Нарешті редактор просто виправив би стовідсотково фантастичний правопис книги і ще в тисячу разів химернішу пунктуацію <g/> , які роблять книгу просто небезпечною для всякої звичайної людини без філологічної освіти <g/> . </p>
doc#76 Перший походить з межі 19 — 20 століття ( <g/> « <g/> посредством общерусской газеты <g/> » — Ленін <g/> ) <g/> , другий — пізніший ( <g/> « <g/> рать <g/> , предназначенная для большого <g/> , общерусского дела <g/> , для борьбы с хозарами <g/> » — А. Н. Толстой <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Мовна політика періоду більше узаконила старі запозичення <g/> , ніж упровадила нові ( <g/> поминаючи <g/> , звичайно <g/> , спільні для всіх мов Союзу совєтизми <g/> , які розносила російська мова <g/> ) <g/> .
doc#61 Як на моє сприймання <g/> , твір захряс десь між Нечуєм-Левицьким і мемуаристикою нового часу <g/> , між старомодною побутовістю і психологічним романом <g/> , між лірикою і політикою <g/> , розпливтися в фактах дійсности <g/> , не знайшовши для них мистецького стрижня <g/> , не розв'язавши <g/> , ба може не поставивши — для самої авторки — проблеми типу і характеру <g/> .