Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#71 Контакти між новітньою українською мовою в тому вигляді <g/> , як її вживано на підросійській Україні ( <g/> більша частина країни <g/> ) і як її вживано на підавстрійській Україні <g/> , не були постійні <g/> , та все ж <g/> , навіть попри евентуальні утруднення <g/> , загалом вони виявили себе як плідні для розвитку мови <g/> . </p>
doc#103 знаковим для української культури <g/> . </p><p> Він не любив давати інтерв'ю — усі його розмови « <g/> для преси <g/> » можна перелічити по пальцях <g/> , напевне <g/> , однієї руки <g/> . Він взагалі ставився
doc#17 Він вибрав для своєї гри тон майже ґротескової стриманости <g/> , скулености <g/> , скупчености <g/> .
doc#81 <p> та образ цей тут зазнав олітературення і не відбиває жорстокої суворости тих днів і мовчазної витримки матері <g/> , — а було їй тоді вже 74 роки <g/> , і те <g/> , що було важким для мене <g/> , мусіло бути нестерпним для неї <g/> , а майбутнє могло нести їй <g/> , вона це знала <g/> , тільки гірше <g/> .
doc#45 Поспіх явно проступає в записці <g/> , залишеній для Срезневського <g/> .
doc#81 Їх треба відкрити <g/> , і це мусить зробити кожний для себе <g/> .
doc#86 Твори української літератури 20-х років справді нові для майже всієї еміграції <g/> .
doc#72 Воно й не дивно <g/> , бо цю політику справді важко узгіднити з рештою комуністичної програми <g/> , для якої національні питання мають лише тактичний інтерес <g/> .
doc#40 Це типова для недбалої усної мови проміжна форма <g/> .
doc#61 Чи не такий є вихід для більшости людей <g/> , — або принаймні паліятив виходу <g/> ? </p>
doc#96 лишається <g/> , — це напевне гості <g/> , яких завтра не буде <g/> . </p><p> Гасло « <g/> Україна для українців <g/> » або « <g/> Німеччина для німців <g/> » оцінюється як шовіністичне <g/> , але в Ісландії
doc#40 <p> Архаїзми першого типу не мають великого значення для стилістики сучасної мови <g/> .
doc#23 Можна думати <g/> , що це мав на думні Шам- рай <g/> , коли він характеризував місце Петренка в розвитку української поезії <g/> : « <g/> Невеличка його літературна продукція цікава для нас тим <g/> , що він чи не перший з харківських поетів перейшов від балядних і пісенних форм до рефлективної <g/> , психологічної лірики <g/> , що так розвинулась у романтичних традиціях інших літератур у зв'язку з байронівською традицією <g/> .
doc#81 Я його хіба бачив <g/> , не знаю <g/> , чи перекинувся хоч би парою формальних речень <g/> , — знайомство достатнє тільки для того <g/> , щоб я запам'ятав <g/> , що він був білявий і дуже огрядний <g/> , особливо на його молодий ще вік <g/> .
doc#60 Найбільшими авторитетами для них були такі письменники <g/> , як Котляревський або Квітка-Основ'якеико <g/> .
doc#6 Воно бо для розуміння творчости Курилика має не менше значення <g/> , ніж характер назв його картин <g/> .
doc#28 З цього погляду для Мик <g/> .
doc#51 , Збірник Комісії для дослідження історії української мови <g/> , І. Київ 1931. </p><p> 10 <g/> ) Німецькі елементи в українській мові <g/> , Збірник Комісії для дослідження історії української мови І. Київ 1931 <g/> ; Rumaenische Elemente im Ukrainischen <g/> , Balkan-Archiv 2 <g/> , 1926. </p><p> 11 <g/> ) Головні праці Ганцова з діалектології й історії української мови це Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку <g/> .
doc#9 В той час це були дуже цікаві газетки для нашої молоднечі <g/> , і вона кинулась до їх з жадобою <g/> , як на новинку <g/> , і вссала усе <g/> , навіть саму чудернацьку мову <g/> »4. </p><p> Особисті зустрічі великоукраїнців з галичанами в цей період не були численні кількісно <g/> , але і вони свою справу робили <g/> .
doc#10 Це питання ствердіння р і ц <g/> , окремого в південних говірках <g/> , окремого в південнозахідніх ( <g/> 5 <g/> , 85 <g/> ; у 2 <g/> , 191 Ганцов ще недоцінював вагу цього явища <g/> ) <g/> ; почасти в питанні рефлексації ȩ ( <g/> 5 <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , в питанні розвитку і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для розвитку цього і. Цьому останньому питанню присвячена в Ганцова спеціяльна праця ( <g/> 13 <g/> ) <g/> , при чому і тут за головний аргумент і вихідний пункт правлять говірки південної Чернігівщини <g/> . </p>