This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | . Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , | де | до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , |
doc#2 | — суворість і дичавина її батьківщини <g/> , | де | бори й пущі з турами й диками і все вороже людині <g/> ; |
doc#2 | страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , | де | кожного часу людина йде на двобій і останній суд |
doc#4 | деталями <g/> . « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , | де | кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має |
doc#4 | » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а | де | в чому і з старим Ґете <g/> . Та про це докладніше далі <g/> . </p> |
doc#4 | з варіяцій на певні теми <g/> ) <g/> , або щоденника <g/> , | де | сьогодні записується одне враження чи |
doc#4 | — і часом гостро й гірко іронічному — </p><p> А на даху <g/> , | де | в тиші на дротах білизна сохне <g/> , вогка і рум'яна <g/> , |
doc#4 | і одночасна смерть — як ідеал <g/> , хоч у житті <g/> , | де | боги не заходять до хати <g/> , недосяжний <g/> . </p><p> Тільки ж |
doc#4 | мотиву — Україна <g/> . </p><p> Якщо ж говорити про поезії <g/> , | де | цей мотив названо <g/> , де навіть і найпрозаїчніші |
doc#4 | ж говорити про поезії <g/> , де цей мотив названо <g/> , | де | навіть і найпрозаїчніші хоми невірні не можуть |
doc#4 | в « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> , себто посталих до 1937 р. <g/> , | де | радше подибуємо щось про парк а 1а |
doc#4 | щось про парк а 1а Борисов-Мусатов або про сади <g/> , | де | « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе |
doc#4 | тут важить більше <g/> ? Логіка перестає діяти там <g/> , | де | говорить поезія <g/> . </p><p> А може за всіма цими |
doc#4 | ранку </p><p> і на тій іконці </p><p> покладу рум'янку <g/> … — </p><p> | де | все від Аятуринської <g/> : і молитва до віконця <g/> , і |
doc#4 | іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , | де | ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до |
doc#4 | . Він напевне звучить повноцінно й там і тоді <g/> , | де | і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з |
doc#4 | повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , | де | є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p><p> Є |
doc#5 | Славенко <g/> , – що живу в ту добу й у тій країні <g/> , коли й | де | розум гостро протиставлено всьому кволому <g/> , |
doc#5 | назад <g/> , не в XIX сторіччя <g/> , а вперед <g/> . Я назвав би її | де | в чому перед-екзистенціялістичним твором <g/> . |
doc#6 | в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , | де | люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди |