Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 Людські стосунки вивернені сподом догори <g/> , як у тому оповіданні Мопассана ( <g/> « <g/> Le port <g/> » — « <g/> У порту <g/> » <g/> ) <g/> , де герой-матрос <g/> , шукаючи легкого кохання за малі гроші <g/> , мало не став клієнтом своєї ж таки — спершу невпізнаної — сестри <g/> , і <g/> , обоє в сльозах <g/> , проводять решту ночі в кімнаті борделю <g/>
doc#99 Процес цей світовий <g/> , у всіх країнах <g/> , де не втручається цензура ( <g/> чи треба згадувати <g/> , що <g/> , для прикладу <g/> , в індійських і китайських фільмах заборонено показувати поцілунок <g/> , а в іранських навіть непокрите жіноче волосся <g/> ) <g/> , — і в усіх мистецтвах <g/> . </p>
doc#99 Виглядає <g/> , що туди пролягла траса <g/> , де з підведеним великим пальцем ловить мимоїжджий ахтанабіль сучасносте сучасна Катерина <g/> , чи то пак Оксана Забужко <g/> . </p>
doc#100 Зрештою <g/> , де відвага <g/> , там і перемога <g/> .
doc#101 Я свідомо хотів знайти таке місце <g/> , де можна було вільно думати і вільно говорити <g/> .
doc#101 У містечку Лунд ( <g/> Швеція <g/> ) <g/> , де я викладав в університеті <g/> , я вдався до чернечого способу життя — два з половиною роки просидів у бібліотеці <g/> .
doc#101 Воювати з ним зсередини я не почував себе в силах <g/> , тому вирішив <g/> , що моє місце за кордоном <g/> , де можна говорити <g/> , що я хочу <g/> , і в науці <g/> , і в літературі <g/> .
doc#101 прилюдних виступах упродовж двох останніх років Ви часто звертаєтеся до образу гори <g/> , Евересту <g/> , де розріджене повітря і самота мало не смертельна <g/> . Скажіть <g/> , будь ласка <g/> , чи це
doc#101 Як сказано у Святому Письмі <g/> , не пригадаю <g/> , де саме <g/> : відійди від зла і сотвори благо <g/> .
doc#101 : В умовах Харкова <g/> , наприклад <g/> , де я виростав <g/> , це неминучість <g/> : людина мусить зробити вибір <g/> .
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 Країна <g/> , де мовець мало не в кожному випадку <g/> , перш ніж він розкриє рота <g/> , повинен вирішити <g/> , якою мовою він буде говорити — своєю чи чужою <g/>
doc#103 Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> .
doc#103 Уважний читач сам помітить <g/> , де яка епоха <g/> .
doc#103 Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> .