Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 певно <g/> , є світлиця <g/> , з якої виніс я незгійну рану і де навчився земному молиться“ ( <g/> Карманський <g/> ) <g/> . </p><p> 1.
doc#14 , у зеленому відблиску світанкового сонця — де <g/> ? Не в Парижі і не в хуртовиною завіяних санях
doc#15 у літературі ми зустрічаємо такі речення <g/> , де тяжко було б щонебудь дорозумівати [
doc#15 впливовими були погляди Павля <g/> , який з речень <g/> , де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> ,
doc#15 через свою неозначеність збереглися лише там <g/> , де їх " <g/> заступає й доповнює суміжний текст [
doc#15 відокремлює від речень аналізованого типу ті <g/> , де називний відмінок не сполучає в собі функції
doc#15 в усній мові <g/> , а в письмовій - тільки там і тоді <g/> , де і коли вона ще не розірвала міцних зв'язків із
doc#15 своєю будовою другий і четвертий приклад <g/> , де після присудків ( <g/> було <g/> , снилось - у першому з них
doc#15 розмір ряду <g/> . Так <g/> , у поданих далі прикладах <g/> , де означення в називному відмінку стоять у кінці
doc#15 У. Самчук <g/> ) </p><p> I <g/> , нарешті <g/> , можна навести приклади <g/> , де цей відпад від основного речення вже
doc#15 в називні закладена в тих особових реченнях <g/> , де присудок виражений прикметником <g/> , а дієслівна
doc#15 або за допомогою їх <g/> . Не беручи навіть випадків <g/> , де подібні речення на письмі розмежовані
doc#15 . </p><p> ( <g/> ТІ <g/> . Мирний <g/> , « <g/> Повія <g/> » <g/> ) </p><p> - маємо чимало таких <g/> , де крапок нема і зв'язок між реченнями вияв ленний
doc#16 редакційної статті до 1-го збірника « <g/> МУР <g/> » <g/> , де ясно написано <g/> : Збірники Муру — « <g/> це мусить буги
doc#16 на підставі листа Донцова до Уласа Самчука <g/> . Бо де ж і коли бувало <g/> , щоб приречене мовчки і без опору
doc#16 такою <g/> , як вона сьогодні є. Можемо бажати де в чому змінити й перевиховати її <g/> . Одначе
doc#16 тіло <g/> » <g/> , « <g/> як обузданий скот <g/> » мусить іти « <g/> туди <g/> , де <g/> … призначено йому місце <g/> » і робити « <g/> те <g/> , в чім
doc#16 в формі різних штучних організацій <g/> , де партнери зайняті тільки підсиджуванням один
doc#17 чесністю <g/> , родинністю <g/> , вірою <g/> . Це був світ <g/> , де Бог був не далеко на небі <g/> ; а тут же <g/> , за містечком
doc#18 поеми ( <g/> 1927 <g/> ) <g/> . Леонид Білецький про Альфреда де Віньї ( <g/> 1929 <g/> ) <g/> , Костянтин Чехович про « <g/> Бар Кохбу