Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Те саме буває в дієслові ( <g/> розіп'ясти — ( <g/> розї <g/> ) пне <g/> , де <g/> , крім того <g/> , викидається кінцеве -с- основи <g/> , а також у дієслові взяти <g/> , де <g/> , крім того <g/> , між с і з вставляється -і- ( <g/> діялектно -о- <g/> ) <g/> : візьме ( <g/> возьме <g/> ) <g/> . </p>
doc#24 Через ряд взаємопідсилювань-запитань ми переходимо до частини <g/> , де вже нема часу групувати явища за законом контрасту <g/> , де вже шаленим напливом <g/> , в суміші миготить уже не протилежне <g/> , а просто різне — де найрізніші люди й явища « <g/> зринають і тануть <g/> , спалахкують і гаснуть <g/> » <g/> .
doc#81 Дуже часто там <g/> , де всі були один з одним на ти <g/> , я зберігав своє ви <g/> .
doc#89 Поліція потрібна <g/> , але біда тій країні <g/> , де поліція диктує всім і кожному <g/> , як він мусить жити <g/> , ба не тільки жити <g/> , а й творити <g/> .
doc#10 <p> Ця характеристика північноукраїнських поліфтонгів стає вихідною точкою ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , де вона поповнюється ще іншими важливими спостереженнями <g/> , а саме до спостережень про однакову часокількість поліфтонгів з монофтонгами <g/> , про спадний характер північноукраїнського наголосу <g/> , про напружену лябіовеляризацію чи палаталізацію приголосних перед наголошеним голосним додається тепер важливе спостереження про характер кінця закритого складу <g/> : у північноукраїнських говірках кінцевий приголосний не обриває артикуляцію голосного <g/> , а наступає після ослаблення голосного і сам артикулюється напружено <g/> , не асимілюючися дальшим звукам ( <g/> 17 <g/> , 10 <g/> ) <g/> .
doc#101 Воювати з ним зсередини я не почував себе в силах <g/> , тому вирішив <g/> , що моє місце за кордоном <g/> , де можна говорити <g/> , що я хочу <g/> , і в науці <g/> , і в літературі <g/> .
doc#28 Хай читач сам перечитає « <g/> Я полюбив тебе на п'яту <g/> » або « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> , де елементи об'єктивного опису свята зливаються з ремінісценціями дитинства <g/> , де поет то відокремлює себе від дитини <g/> , то ототожнює з нею <g/> , де все пронизує лагідно прозорий настрій святкової блаженної сумовитости <g/> .
doc#72 Що більше <g/> , таке дослідження — хто б його не провадив — ледве чи було б побажане сьогодні на Україні <g/> , де загальна політика спрямована якраз на те <g/> , щоб відвернути увагу й зацікавлення мовців од подібних питань <g/> .
doc#18 З мистецько-фахового погляду це першорядної якости будова <g/> , зведена з тривкого матеріялу рукою досвідченого і сумлінного муляра <g/> , де кожна цеглина припасовна майстерно до іншої <g/> , де нема шпарин і кривини <g/> , будова <g/> , що простоїть сторіччя <g/> , тоді як псевдоекспериментальний <g/> , але в суті речі хирлявий вірш не одного сучасника Франкового <g/> , такий модний у свій час <g/> , не склав іспиту навіть десятиліть <g/> .
doc#81 Тільки з оповідей пригадую <g/> , що було їх головних дві — менша <g/> , Покровська <g/> , в барокковому манастирі <g/> , де колись ходили ноги Грицька Сковороди <g/> , і велика <g/> , Благовіщенський собор <g/> .
doc#22 Від ідилії білої хатки <g/> , від простолінійної <g/> , море по коліна <g/> , лицарськости козака-нетяги література вирушала в море тьми <g/> , де гойдався якийсь неокреслений смуток <g/> , де <g/> , правда <g/> , ще не було гураґану <g/> , але його передчуттям бринів якийсь незрозумілий « <g/> valse mèlancolique <g/> » <g/> , де прощався селянин із своїм селом перед камінним хрестом <g/> , де носилися якісь « <g/> fatae morganae <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Так виріс монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , оточеному колом своїх героїв внизу <g/> , коло початку спіралі <g/> , що йшла догори <g/> , де поета стерегли червоноармієць <g/> , комсомолка і т. д. <g/> , а не шкодило б додати й самого Постишева <g/> .
doc#28 Сам Зеров розшифрував своє « <g/> В степу <g/> » – тута степового жителя за гелленськими колоніями – як вияв своєї туги за Києвом під час учителювання в Баришівці <g/> ; О. Бургардт розкриває біографічно-настроєву особисту основу поезій « <g/> Арістрах <g/> » – про Б. Якубського <g/> , в якого перше сходилися « <g/> неоклясики <g/> » <g/> , і « <g/> Саломея <g/> » <g/> , що зродилася з вистави Вайлдової п'єси тієї ж назви в Києві <g/> ; але особливо чітко ця метода виступає в поезії « <g/> Під кровом <g/> » <g/> , де мало не кожне слово – зашифрований натяк на обставини поетового перебування в Баришівці <g/> .
doc#73 Вони були початком течієвих виступів у межах МУРу <g/> : поскільки МУР <g/> , за винятком загальних принципів <g/> , проголошених у деклярації <g/> , не обмежував своїх членів жадними вимогами творчого порядку <g/> , а давав повну волю творчому змаганню різних напрямів і течій <g/> , представників різних течій запрошувано до таких виступів на зборах і в виданнях МУРу <g/> , де вони мали б змогу викласти своє кредо <g/> . </p>
doc#81 Я любив брошурки Лавріненка про Тичину <g/> , про Чумака <g/> , про Еллана-Блакитного <g/> , ми обидва знали <g/> , де в літературі — література <g/> , а де кон'юнктурне шумовиння <g/> .
doc#72 наступний розділ <g/> , де ці закони порівнюються з леґальними текстами 1925 р. </p><p> 48 Група колишніх соціял-демократів незалежників вимагала проголосити українську мову державною ( <g/> Вогув 260 <g/> ) <g/> . </p>