This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 | хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести далі й | далі | цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І не шкодую |
doc#95 | оперетою <g/> . А старий колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і | далі | там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не « |
doc#95 | колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й | далі | <g/> , вже від 1933 року не « <g/> Березіль <g/> » <g/> , а казенний |
doc#95 | руку й щось дарує на пам'ять <g/> ? І я відчув <g/> : Харків і | далі | має українське серце <g/> . Не в будинках <g/> , не в |
doc#96 | треба просто тому <g/> , що воно вже давно здійснене і | далі | неухильно здійснюється <g/> . Історично <g/> , щоправда |
doc#97 | для нього не існує <g/> . Про це трохи докладніше | далі | <g/> . </p><p> Читацьке враження <g/> , — що оренбурзького автора |
doc#97 | деталів <g/> , а не рух <g/> , не динаміка <g/> , — оте <g/> , а що буде | далі | <g/> ? Пише він історію підневільних років Шевченка |
doc#97 | виключає тут читачеве запитання <g/> , — що буде | далі | <g/> ? Бо читач знає <g/> , що Шевченко в тому штормі не |
doc#97 | реакція тут не — з перехопленим подихом — що | далі | <g/> ? — а радше <g/> : Нелегко йому <g/> , бідному <g/> , доводилося <g/> . </p> |
doc#97 | спокійніший читач не втримується від того — а що | далі | <g/> ? Коли вже <g/> , нарешті <g/> ? Але це поодинокі місця в |
doc#97 | , Чернишевського <g/> , Ґерцена <g/> , Салтикова <g/> , а | далі | <g/> , ну <g/> , ясно <g/> , Горького <g/> , Леніна <g/> , Хрущова ( <g/> якого |
doc#98 | , навіть ще не виринало питання — що | далі | <g/> ? Чи можна думати про панів без кріпаків ( <g/> у |
doc#98 | кращої <g/> . Натомість різні <g/> , за Хвильовим <g/> , -енки | далі | дряпаються на верхів'ї Гелікону і <g/> , за всіма |
doc#99 | височить перед нами все нагальніше <g/> , і ми | далі | проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися |
doc#99 | , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , | далі | до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам |
doc#99 | ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще | далі | — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до |
doc#101 | , тому що ми ніби вже техніцизовані і так | далі | <g/> . Воно трошки небезпечне у наш час і трошки пахне |