Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 хоч формально він ним не був <g/> . </p><p> Я міг би вести далі й далі цей пеан Львову <g/> . Але я вибрав Харків <g/> . І не шкодую
doc#95 оперетою <g/> . А старий колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не «
doc#95 колись « <g/> Березіль <g/> » <g/> , він і далі там таки <g/> , тільки й далі <g/> , вже від 1933 року не « <g/> Березіль <g/> » <g/> , а казенний
doc#95 руку й щось дарує на пам'ять <g/> ? І я відчув <g/> : Харків і далі має українське серце <g/> . Не в будинках <g/> , не в
doc#96 треба просто тому <g/> , що воно вже давно здійснене і далі неухильно здійснюється <g/> . Історично <g/> , щоправда
doc#97 для нього не існує <g/> . Про це трохи докладніше далі <g/> . </p><p> Читацьке враження <g/> , — що оренбурзького автора
doc#97 деталів <g/> , а не рух <g/> , не динаміка <g/> , — оте <g/> , а що буде далі <g/> ? Пише він історію підневільних років Шевченка
doc#97 виключає тут читачеве запитання <g/> , — що буде далі <g/> ? Бо читач знає <g/> , що Шевченко в тому штормі не
doc#97 реакція тут не — з перехопленим подихом — що далі <g/> ? — а радше <g/> : Нелегко йому <g/> , бідному <g/> , доводилося <g/> . </p>
doc#97 спокійніший читач не втримується від того — а що далі <g/> ? Коли вже <g/> , нарешті <g/> ? Але це поодинокі місця в
doc#97 , Чернишевського <g/> , Ґерцена <g/> , Салтикова <g/> , а далі <g/> , ну <g/> , ясно <g/> , Горького <g/> , Леніна <g/> , Хрущова ( <g/> якого
doc#98 , навіть ще не виринало питання — що далі <g/> ? Чи можна думати про панів без кріпаків ( <g/> у
doc#98 кращої <g/> . Натомість різні <g/> , за Хвильовим <g/> , -енки далі дряпаються на верхів'ї Гелікону і <g/> , за всіма
doc#99 височить перед нами все нагальніше <g/> , і ми далі проголошуємо в розпуці <g/> , що не здатні дістатися
doc#99 , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам
doc#99 ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до
doc#101 , тому що ми ніби вже техніцизовані і так далі <g/> . Воно трошки небезпечне у наш час і трошки пахне