Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Що ж говорити про людей <g/> , які стояли далі <g/> !
doc#40 : « <g/> Які безмежні далі <g/> !
doc#25 Відтворенням характеристичних психологічних особливостей племени ( <g/> нації <g/> ) <g/> , — веде він далі ( <g/> 2 <g/> , 28 <g/> ) <g/> .
doc#40 Про кличну форму <g/> , яку іноді вважають теж за відмінок <g/> , буде сказано далі ( <g/> § 34 <g/> ) <g/> .
doc#24 Чому не Україна голубої далі ( <g/> « <g/> Народній Малахій <g/> » Миколи Куліша <g/> ) і не традиційна Україна зелених гаїв і полових хлібів з жайворонками <g/> , а червона Україна панує в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> ?
doc#9 Сербії <g/> ) <g/> , вона дуже скоро увібрала в себе мовні традиції народного епосу <g/> , складеного загалом штокавським діялектом <g/> , а далі ( <g/> заходами Загреба <g/> ) ще й деякі традиції мови дальматської поезії XVI —XVII століть <g/> . </p>
doc#72 ЗО і далі ( <g/> О. Белоусенко [ <g/> псевдонім О. Лотоцького <g/> ] — “ <g/> Lex Pichniana <g/> " <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 далі ( <g/> стор <g/> .
doc#24 <p> Схожість ця іде ще далі ( <g/> як на це вже вказував Василь Чапленко <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> За моїми даними <g/> , почерпнутими в основному з праці Животка та книги Ігнатієнка ( <g/> 1968 <g/> , 116 і далі <g/> ) ( <g/> вони можуть бути неповними <g/> ) <g/> , 1900 р. в Галичині виходило 25 періодичних видань ( <g/> за Ігнатієнком [ <g/> 1926 <g/> , 40 <g/> ] <g/> , на всю Австро-Угорщину таких видань було 20 <g/> ) <g/> , а саме <g/> : 4 щоденні ( <g/> “ <g/> Діло <g/> ” 1880 <g/> , ® орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Народна часопись <g/> ” 1896 <g/> , напівурядовий орган <g/> ; “ <g/> Руслан <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> , і “ <g/> Галичанин <g/> ” 1893 <g/> , москвофільський <g/> ) <g/> ; два тижневики ( <g/> “ <g/> Свобода <g/> ” 1897 <g/> , орган УНДП <g/> , та москвофільське “ <g/> Русское слово <g/> " 1890 <g/> ) <g/> ; дев'ять двотижневиків ( <g/> “
doc#72 Не зважаючи на домагання Скрипника ( <g/> 39 і далі <g/> ) <g/> , 1924 року не краще стояла справа і з армією та військовим вишколом <g/> .
doc#15 Погляд на їх особливий <g/> , так би мовити <g/> , словесний ( <g/> в генезі про це далі <g/> ) <g/> , а не реченньовий характер призвів до того <g/> , що випадки функціонування їх у складному реченні зустрічали " <g/> сліпоту <g/> " дослідників <g/> . </p>
doc#72 Приблизно в той самий час ( <g/> березень 1927 р. <g/> ) П. Любченко вимагає повної совєтизації Академії ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 131 і далі <g/> ) <g/> , а дещо пізніше Л. Каганович висловлює бажання бачити Академію “ <g/> визвольною <g/> ] з-під буржуазної ідеології <g/> ” ( <g/> там таки <g/> , 152 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Опріч використання слів з діялектної чи розмовної мови <g/> , вдавалися і до словотвору — найчастіше з допомогою наростків — на основі вживаних морфем <g/> , наприклад <g/> : двиг-ун <g/> , руш-ій <g/> , ви-мик-ач і т. д. Декотрі з таких слів <g/> , як от двигун і вимикач <g/> , ввійшли до розмовної мови ( <g/> Shevelov 1977 <g/> , 255 і далі <g/> ) <g/> , але більшість лишилася на сторінках термінологічних словників <g/> .
doc#72 Число заборонених цензурою книжок було незрівняно вище від числа дозволених <g/> , досить глянути на далеко не повний список у Лотоцького ( <g/> 2 <g/> , 238 і далі <g/> ) <g/> , в якому наведено 76 назв <g/> !
doc#72 Шостакович 214 і далі <g/> ) <g/> , викладачів ВУАМЛІНу ( <g/> Всеукраїнської асоціяції Марксо-ленінських інститутів <g/> .
doc#10 Давши дуже цінну з погляду лінгвістичної географії характеристику окремих ізоглос на Чернігівщині <g/> , як от межа акання і ствердіння ц ( <g/> 16 <g/> , 264 й далі <g/> ) <g/> , він був змушений у проведенні загальної межі піти за Карським <g/> , що сперся <g/> , як відомо <g/> , на один довільно вибраний </p><p> критерій — ствердіння приголосних перед е <g/> , и ( <g/> 16 <g/> , 267 <g/> ) <g/> , — дарма що від уваги Ганцова не втік той факт <g/> , що навіть це явище не має однієї суцільної межі <g/> , бо різні типи приголосних не з однаковою послідовністю тверднуть або м'якшаться <g/> .
doc#10 Він закидає Шахматовським прамовним концепціям <g/> , що вони “ <g/> дуже нереальні <g/> ” ( <g/> 6 <g/> , 253 і далі <g/> ) <g/> , він пункт за пунктом доводить неможливість “ з'ясувати лінгвістичну єдність східніх слов'ян <g/> …
doc#52 Для нас тут <g/> , що живуть у безпеці й достатку <g/> , в ілюзії рівного шляху <g/> , без перешкод і порогів ( <g/> що це ілюзія — про це далі <g/> ) <g/> , дисиденти осяяні авреолею мучеництва і святости майже незбагненних <g/> , героїзму подолання всіх порогів <g/> .
doc#72 Хоч технічна база її видавництва не була ще належною <g/> , Академія протягом 1925 року видала 46 книжок ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1926 р. <g/> , 5 <g/> , 11 <g/> ) <g/> , число видань зросло до 75 в 1926 році ( <g/> там таки <g/> , 125 і далі <g/> ) <g/> , до 93 в 1927 р. ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1927 р. <g/> , 15 <g/> ) <g/> , лишилося на рік незмінним <g/> : 90 у 1928 р. і підскочило до 136 в 1929 р. ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 3336 <g/> ) <g/> .