Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 А тепер щось із того вчувалося <g/> , ввижалося над лавкою біля постишевського пам'ятника Шевченкові <g/> , й водевіля авторства товаришочка Галицького — краще було триматися далі <g/> , далі <g/> , далі <g/> … </p>
doc#59 Ми припадали до джерел <g/> , пили прозору <g/> , зеленкаву воду й <g/> , опилені <g/> , обпалені <g/> , ми підводились <g/> , міцні й сильні — далі <g/> , далі <g/> , назустріч вітрам <g/> , назустріч шаблям <g/> , назустріч Дніпровому скресові <g/> . </p>
doc#24 А далі йде кільце <g/> , сказати б <g/> , інтерлюдій — розділів <g/> , не зв'язаних ані зовнішньо-сюжетними зв'язками <g/> , ані єдністю героїв з попередніми і дальшими <g/> , розділів « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> , « <g/> Пантоміма <g/> » <g/> , « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » і « <g/> Атлетика <g/> » <g/> , де діють відповідно такі герої <g/> , як місто <g/> , далі два суперники <g/> , леґінь і дівчина <g/> , далі атлет-робітник <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#40 Річ у тому <g/> , що з погляду звучности звуки мови можуть бути поділені на кілька шаблів <g/> : найзвучніші — голосні <g/> , далі йдуть сонорні р <g/> , л <g/> , м <g/> , н <g/> , далі ближчі до голосних в <g/> , й <g/> , далі решта дзвінких і нарешті глухі приголосні <g/> .
doc#81 Під емаллю малюнок <g/> : маля в колисці під <g/> , так <g/> , малою ватяною ковдрою <g/> , тільки не синьою <g/> , а біло-червоною <g/> , коло дитини в колисці молода мати чи старша сестра в кокетному солом'яному капелюшку <g/> , прикрашеному квітами <g/> , далі загорожа й деревце <g/> , — видно <g/> , прихатній садок <g/> , — така собі пасторальна ідилія <g/> , які могли ще існувати в 1908 році <g/> , але і тоді радше в ілюстраціях з німецьких родинних журнальчиків <g/> .
doc#11 Тим часом мінкульт довідається з популярних посібників <g/> , що таке культура <g/> , далі розпрацює програми од-могили-до-могильного руху туристичних мас <g/> .
doc#81 Найпершою виставою <g/> , що я побачив у них уже в недавньому ще театрі Синельникова <g/> , були « <g/> Полум'ярі <g/> » А. Луначарського <g/> , далі йшли « <g/> Повітряний пиріг <g/> » Б. Ромашова й « <g/> Мандат <g/> » М. Ердмана <g/> .
doc#81 Вирушаємо на Люботин <g/> , далі на північний захід <g/> , в напрямі на Богодухів <g/> .
doc#81 Садок коло санаторію був малий <g/> , далі йшов пляж <g/> , де їздили автобуси й вантажні авта <g/> , гори далеко <g/> , про те <g/> , щоб найняти якусь кімнату <g/> , й мови не могло бути <g/> …
doc#40 Застосований до часу <g/> , перший з них окреслює протяги часу <g/> , характеризовані діяльністю певної особи або маси <g/> , далі рухи <g/> , очолювані цією особою або проваджені цією масою <g/> , напр <g/> .
doc#68 Перед нами доробок приблизно вісьмох років <g/> , спочатку ніби ще волі <g/> , але під Дамокловим мечем <g/> , далі тюрем <g/> , далі заслання <g/> .
doc#72 Закарпатське суспільство <g/> , звикле до постійних суперечок про мову <g/> , далі жило в атмосфері конфлікту <g/> .
doc#24 А далі йде кільце <g/> , сказати б <g/> , інтерлюдій — розділів <g/> , не зв'язаних ані зовнішньо-сюжетними зв'язками <g/> , ані єдністю героїв з попередніми і дальшими <g/> , розділів « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> , « <g/> Пантоміма <g/> » <g/> , « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » і « <g/> Атлетика <g/> » <g/> , де діють відповідно такі герої <g/> , як місто <g/> , далі два суперники <g/> , леґінь і дівчина <g/> , далі атлет-робітник <g/> .
doc#40 Річ у тому <g/> , що з погляду звучности звуки мови можуть бути поділені на кілька шаблів <g/> : найзвучніші — голосні <g/> , далі йдуть сонорні р <g/> , л <g/> , м <g/> , н <g/> , далі ближчі до голосних в <g/> , й <g/> , далі решта дзвінких і нарешті глухі приголосні <g/> .
doc#15 Навпаки <g/> , далі він схиляється до відомого вже нам прирівняння абсолютно самостійних називних відмінків до еквівалентів речень взагалі <g/> , підкреслюючи <g/> , що речення виражає розумуючі ( <g/> refleksyjne <g/> ) <g/> , а еквіваленти речень - афективні елементи людського реагування на явища об'єктивного світу ( <g/> nop <g/> .
doc#3 Сьогоднішній діялектизм або підноситься до статусу нормального явища стандартної мови або стає об'єктом переслідування нормалізаторів — спершу науковців <g/> , далі вчителів <g/> . </p>
doc#69 <p> Тут ми ультрарадикальні <g/> , але чимало такого в старій нашій практиці <g/> , що варте було б перегляду <g/> , далі покутує в нашій свідомості <g/> .
doc#70 ' </p><p> Тут ми ультрарадикальні <g/> , але чимало такого <g/> , що варте було б перегляду <g/> , далі покутує в нашій свідомості <g/> .
doc#81 Коли німці відступали <g/> , вони вивезли « <g/> фольксдойче <g/> » — на захід <g/> , їх спершу до Лодзі <g/> , потім до Познані <g/> , далі в якесь село на південному заході Німеччини <g/> , що після розпаду німецької держави ввійшло до французької зони <g/> .