Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав
doc#0 , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав аристократизму <g/> . Так у відмінності
doc#0 не написав і не видав нічого по-російськи <g/> . Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час
doc#0 театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і
doc#0 , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> . Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в
doc#0 ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> . Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в російському оточенні не
doc#0 звичайно радився у важливих справах <g/> . Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст
doc#0 Україна в усій її єдності й незгоді <g/> . </p><p> Н. почував <g/> : він не тільки не дав себе зловити ворожому й чужому —
doc#0 не тільки не дав себе зловити ворожому й чужому — він зберіг себе і себесвоє <g/> , хоч воно було повне
doc#0 . Ніколи й ніде <g/> . Світ від цього не змінився <g/> , чи він може змінитися <g/> , але наші руки чисті <g/> . Майже
doc#0 австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди
doc#0 — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його
doc#0 Санчо Панса <g/> . На своєму вірному віслючкові він тюпає слідом за господарем по ідеологічному
doc#0 потенційного поета десь не стало <g/> . Не знаємо <g/> , чи він лишився з інерції <g/> , чи з доброї своєї волі
doc#0 із привокзальних спорожнілих бараків <g/> , хіба що він передістався на за- донецький схід ще перед
doc#0 німців <g/> . </p><p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання
doc#0 Правда <g/> , Сковорода не часто сміявся ( <g/> цю функцію він передав Гоголеві <g/> ) <g/> , але до сміху й жартів він
doc#0 він передав Гоголеві <g/> ) <g/> , але до сміху й жартів він ставився з відкритим серцем <g/> . У « <g/> Благодарному
doc#0 з відкритим серцем <g/> . У « <g/> Благодарному Еродієві <g/> » він виписав своє « <g/> Забава єсть врачевство и
doc#0 Галицьким з Раднаркомівської вулиці <g/> , він <g/> , напевно <g/> , викрутився б з недобровільного