Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Манери Довгаля не були завжди вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав аристократизму <g/> .
doc#0 Манери Довгаля не були завжди вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав аристократизму <g/> .
doc#0 Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час у російському театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> .
doc#0 Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час у російському театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> .
doc#0 Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час у російському театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> .
doc#0 Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в російському оточенні не набагато певніше <g/> , ніж у німецькому <g/> , а в німецькому — зжалься <g/> , Боже <g/> . </p>
doc#0 Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — лівий антинацист <g/> , після його приїзду — Н. Молодші <g/> , звичайно <g/> , поети-початківці ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав не дістали <g/> , їхня праця була технічна <g/> .
doc#0 <p> Н. почував <g/> : він не тільки не дав себе зловити ворожому й чужому — він зберіг себе і себесвоє <g/> , хоч воно було повне гіркоти і звад <g/> , і розбрату <g/> .
doc#0 <p> Н. почував <g/> : він не тільки не дав себе зловити ворожому й чужому — він зберіг себе і себесвоє <g/> , хоч воно було повне гіркоти і звад <g/> , і розбрату <g/> .
doc#0 Світ від цього не змінився <g/> , чи він може змінитися <g/> , але наші руки чисті <g/> .
doc#0 ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька Швейка <g/> » побачили світ 1921-23. Чех в австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди героїчних збройних сил <g/> .
doc#0 Четвертий — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ <g/> , про наслідки говорити тут рано <g/> , суть цього шляху — пересічність і добробут <g/> . </p>
doc#0 На своєму вірному віслючкові він тюпає слідом за господарем по ідеологічному центру Мадріду <g/> , праворуч дорога веде до університету <g/> , ліворуч до королівського палацу <g/> , але не належить ні туди <g/> , ні сюди <g/> .
doc#0 Не знаємо <g/> , чи він лишився з інерції <g/> , чи з доброї своєї волі подавсь на РОДІНУ <g/> , ясно <g/> , що чекали на нього присуд і кара в далеких таборах <g/> .
doc#0 <p> Напевно <g/> , загинув краснолиманський галицько-єврейський юнак із привокзальних спорожнілих бараків <g/> , хіба що він передістався на за- донецький схід ще перед приходом німців <g/> . </p>
doc#0 <p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина Галицького і що не дотримався свого зобов'язання <g/> , відповідь була <g/> , що ні <g/> .
doc#0 Правда <g/> , Сковорода не часто сміявся ( <g/> цю функцію він передав Гоголеві <g/> ) <g/> , але до сміху й жартів він ставився з відкритим серцем <g/> .
doc#0 Правда <g/> , Сковорода не часто сміявся ( <g/> цю функцію він передав Гоголеві <g/> ) <g/> , але до сміху й жартів він ставився з відкритим серцем <g/> .
doc#0 У « <g/> Благодарному Еродієві <g/> » він виписав своє « <g/> Забава єсть врачевство и оживотворениє сердца <g/> » <g/> . </p>
doc#0 Але якби йому довелося зустрітися з громадянином Галицьким з Раднаркомівської вулиці <g/> , він <g/> , напевно <g/> , викрутився б з недобровільного зобов'язання <g/> .