Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Шевчук <g/> , а він — як В. Нетай <g/> .
doc#30 Бо Ви філософ <g/> , — а він — як з якого боку <g/> .
doc#84 » <g/> , на доброго американського дядечка <g/> . </p><p> І не здогадно нашому емігрантові пересічному <g/> , що він — і ніхто — уже ніколи не їстиме того борщу <g/> , тих вареників <g/> , тієї
doc#72 Сімович згадує про Лесю Українку <g/> , що вона виявляла великий лібералізм щодо літературної мови і тільки про Грушевсь- кого відзивалася <g/> , що він “ <g/> аж надто вже таки свою мову погаличанив <g/> ” ( <g/> 1938 <g/> , 50 <g/> ) <g/> .
doc#65 <p> Тарасюк <g/> , викликаний тепер на дискусію <g/> , твердить <g/> , що заник твердої вимови зубних приголосних перед і шириться і є “ <g/> справжній факт сучасного українського усного літературного мовлення <g/> ” <g/> , а Шевельов заперечує це тому <g/> , що він “ <g/> відірваний від живої української мови <g/> ” ( <g/> с. 47 <g/> ) <g/> .
doc#21 Журнал літератури <g/> , мистецтва і критики <g/> ” <g/> , і не був він “ <g/> у співпраці <g/> ” з МУРом <g/> , а просто на кінцевій сторінці обкладинки великими літерами стояло “ <g/> МУР <g/> ” <g/> .
doc#72 А Дорошенко ( <g/> 1949 <g/> , 35 <g/> ) відзначає як історичний факт <g/> , що в Полтаві 1903 р. в родині Комличенків двоє гімназистів розмовляли між собою по-українському і додає <g/> , що це його “ <g/> дуже приємно здивувало <g/> ” <g/> , бо досі він “ <g/> ще не бачив таких гімназистів <g/> ” <g/> .
doc#72 Свого роду лінґвістичний коментар до цих думок знаходимо в Нечуя-Левицького <g/> : “ <g/> Я ж часто зустрічаюся з студентами <g/> , і вони усі говорять народною українською мовою <g/> , тільки один студент С. Петлюра і справді балакав зо мною так <g/> , що я спитав його <g/> , чи не з Галичини він <g/> ” ( <g/> 1912 <g/> , 12 <g/> ) <g/> . </p>
doc#7 Чи це порівняння зв'язане з подальшим « <g/> він <g/> …
doc#12 : „Тількищо повернувся він <g/> …